Державний орган Української РСР у справах релігій покликаний забезпечувати проведення державної політики щодо релігій і церкви. З цією метою він:
на прохання релігійних організацій сприяє досягненню домовленості з державними органами та подає необхідну допомогу у питаннях, що потребують вирішення цих органів;
сприяє зміцненню взаєморозуміння і терпимості між релігійними організаціями різних віросповідань;
здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них;
подає консультативну допомогу виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів у застосуванні законодавства про свободу совісті та релігійні організації;
здійснює контакти і координаційні зв'язки з відповідними органами інших держав;
сприяє участі релігійних організацій у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах з міжнародними релігійними центрами й зарубіжними релігійними організаціями;
забезпечує релігієзнавчу експертизу за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів.
Державний орган Української РСР у справах релігії утворюється Кабінетом Міністрів Української РСР.
Голова державного органу Української РСР у справах релігій призначається Верховною Радою Української РСР, а керівники відповідних органів на місцях - обласними, Київською міською Радами народних депутатів, у Кримській АРСР - Верховною Радою Кримської АРСР.