Депутат має право мати референтів-консультантів, правовий статус і умови діяльності яких визначаються Положенням про референта-консультанта народного депутата України, що затверджується Верховною Радою України.
Депутат може мати до десяти референтів-консультантів, правовий статус і умови діяльності яких визначаються Положенням про референта-консультанта народного депутата України ( 571-12 ), що затверджується Верховною Радою України. Референти-консультанти перебувають у штаті підприємств, установ, організацій або зараховуються за заявою депутата до штату місцевої Ради народних депутатів або до штату Секретаріату Верховної Ради України в межах фонду заробітної плати, встановленого Верховною Радою України.
Депутат вправі мати референтів-консультантів, які перебувають у штаті підприємств, установ, організацій або зараховуються за заявою депутата до штату місцевої Ради народних депутатів, яка діє на території його виборчого округу, в межах фонду заробітної плати, встановленого Верховною Радою України.
Депутат може також мати референтів-консультантів, які допомагають йому на громадських засадах.
Персональний підбір референтів-консультантів і організація їх роботи та розподіл місячного фонду зарплати заробітної плати здійснюються особисто народним депутатом.
У межах загального фонду, виділеного депутату для оплати праці референтів-консультантів і не використаного ним для цієї мети, депутат має право оплачувати за договорами виконання певних робіт чи надання йому послуг, пов'язаних із здійсненням депутатських повноважень.
( Стаття 35 в редакції Закону N 276/95-ВР від 07.07.95 )