Депутат може мати до десяти помічників-консультантів, правовий статус і умови діяльності яких визначаються Положенням про помічника-консультанта народного депутата України, що затверджується Верховною Радою України. Помічники-консультанти перебувають у штаті державних підприємств, установ, організацій або зараховуються за заявою депутата до штату виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, а в містах Києві та Севастополі - до секретаріатів міських рад у межах фонду, встановленого Верховною Радою України народному депутату для оплати праці помічників-консультантів.
Депутат також може мати помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.
Персональний підбір помічників-консультантів і організація їх роботи та розподіл місячного фонду заробітної плати здійснюються особисто народним депутатом.
У межах загального фонду, виділеного депутату для оплати праці помічників-консультантів і не використаного ним для цієї мети, депутат має право оплачувати за договорами виконання певних робіт чи надання йому послуг, пов'язаних із здійсненням депутатських повноважень.
( Стаття 35 в редакції Законів N 276/95-ВР від 07.07.95, N 548/97-ВР від 25.09.97 )