Ст. 32. Забезпечення громадян, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються), жилими приміщеннями

Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи · порівняння редакції від 1991-02-28 з редакцією від 1991-12-19

Абзаців змінено: 0, вилучено: 9, додано: 15, без змін: 0.

Компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією або відселенням майна включає:

1. Громадяни, які евакуйовані або відселені (відселяються), безплатно забезпечуються жилими приміщеннями, як правило, у спеціально збудованих для цієї мети селищах, будинках і квартирах, які передаються їм в особисту власність.

1) вартість будівель (жилі, садові та дачні будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яка виплачується в повному розмірі за оцінкою, що визначається страховими документами з урахуванням сум, одержаних по державному обов'язковому та добровільному страхуванню, а в разі незгоди й у випадку, коли будівлі не застраховані, - за оцінкою Бюро технічної інвентаризації;

2. Громадяни, які самостійно переселяються або переселилися відповідно до статті 4 цього Закону за направленнями виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, за новим місцем проживання (крім м. Києва та курортних місцевостей) включаються підприємствами, установами та організаціями, де вони працевлаштовані, або виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів до окремих від інших категорій списків для позачергового одержання житла без подання документів про здачу приміщення, яке вони займали.

2) вартість сільгосподарських тварин, що підлягають вимушеному забою з причини підвищеного радіоактивного забруднення (відшкодовується органами державного страхування в повному розмірі за страховими документами);

Громадяни, які з різних причин не можуть працевлаштуватися та поселитися за обраним місцем проживання, зараховуються до окремих від інших категорій списків для позачергового одержання житла при виконавчих комітетах міських, районних Рад народних депутатів (крім м. Києва та курортних місцевостей) на підставі направлення, виданого у встановленому порядку.

3) вартість плодоягідних насаджень, посівів та незастрахованих сільськогосподарських тварин (за затвердженими Радою Міністрів Української РСР розцінками);

Особи, які після відселення або самостійного переселення повернулися на території радіоактивного забруднення, права на повторне одержання направлення не мають.

4) вартість домашнього майна, яке за ступенем радіоактивного забруднення не може бути перевезено на нове місце проживання (за фактичною вартістю з урахуванням зносу, що визначається комісіями відповідних Рад народних депутатів);

Відсутність прописки та неможливість працевлаштування зазначених у цій статті громадян не можуть бути підставою для відмови у взятті на квартирний облік і наданні житла в будь-якому населеному пункті України (крім м. Києва та курортних місцевостей).

5) витрати на влаштування місць загального користування садово-городніх товариств у сумі сплачених цільових внесків або за оцінкою Бюро технічної інвентаризації;

Місцеві Ради народних депутатів щорічно виділяють для забезпечення жилою площею вказаних громадян 15 процентів збудованого житла, для чого Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним Радам народних депутатів, на території яких самостійно переселяються громадяни з території радіоактивного забруднення, цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що самостійно переселилися.

6) право на одержання грошової компенсації громадянами, які не проживали на вказаній території, але одержали майно у спадщину або на інших підставах, передбачених чинним законодавством.

3. Для забезпечення житлом сімей, які відселяються або самостійно переселяються відповідно до статті 4 цього Закону за направленнями виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи та організації, а також самі громадяни можуть купувати в будь-якому населеному пункті України (крім м. Києва та курортних місцевостей) за договірними цінами жилі будинки та квартири у громадян, яким вони належать на праві особистої власності, а також будинки і квартири державного і громадського житлового фонду, що не використовуються, - за їх залишковою балансовою вартістю.

Громадяни, які до виходу Закону одержали позику під будівництво житла, дач, гаражів на забруднених територіях, звільняються від сплати процентів за користування позикою.

Якщо жила площа будинку (квартири), що купується, перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї, вартість зайвої площі і частини надвірних будівель, збудованих не за встановленими проектами, сплачує громадянин.

Ця стаття поширюється на громадян, які мають дачі, садові будинки, плодоягідні насадження у садівницьких товариствах та в інших населених пунктах, що розташовані на забруднених територіях, де неможливо одержати чисту продукцію.

Громадянам, які збудували чи купили за власні кошти жилі будинки садибного типу з надвірними будівлями, а також жилі приміщення в будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів, відшкодовується їх вартість у розмірах, визначених місцевими Радами народних депутатів за обраним місцем проживання.

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, колгоспи і громадяни, а також власники жилих будинків і квартир звільняються від сплати державного мита при укладенні договорів купівлі-продажу будинків і квартир.

Кабінет Міністрів України виділяє обласним Радам народних депутатів, на територію яких самостійно переселяються (переселилися) громадяни відповідно до статті 4 цього Закону, капіталовкладення для придбання житла.

4. Громадяни мають право на індивідуальне житлове будівництво з позачерговим одержанням земельних ділянок (у м. Києві та курортних місцевостях - за наявністю прописки) з гарантованим забезпеченням необхідними будівельними матеріалами, укладанням договорів з підрядними організаціями на будівництво будинків садибного типу, а також на позачерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів незалежно від строків проживання і прописки у даному населеному пункті (у м. Києві та курортних місцевостях - за наявністю прописки). При цьому громадянам виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів за місцем будівництва житла виділяються кошти з розрахунку 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї.

Розмір і порядок виділення коштів для будівництва житла встановлюються обласними Радами народних депутатів. Кошти на будівництво житла відраховуються з загальних капіталовкладень, які виділяються Кабінетом Міністрів України для будівництва житла. У цьому разі громадяни втрачають право на забезпечення житлом, передбачене пунктами 1, 2, 3 цієї статті.

5. Громадяни, переселені у тимчасові жилі приміщення, мають право на наступне позачергове за окремим списком забезпечення постійним благоустроєним житлом або на створення умов для будівництва відповідно до пункту 4 цієї статті.

Передбаченими цією статтею пільгами по забезпеченню житлом громадяни мають право скористатися один раз.

Закреслене — текст редакції від 1991-02-28, підкреслене — текст редакції від 1991-12-19. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1991-02-28 або 1991-12-19.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.