Компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією або відселенням майна включає:
1) вартість будівель (жилі, садові та дачні будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яка виплачується в повному розмірі за оцінкою, що визначається страховими документами з урахуванням сум, одержаних по державному обов'язковому та добровільному страхуванню, а в разі незгоди й у випадку, коли будівлі не застраховані, - за оцінкою Бюро технічної інвентаризації;
2) вартість сільгосподарських тварин, що підлягають вимушеному забою з причини підвищеного радіоактивного забруднення (відшкодовується органами державного страхування в повному розмірі за страховими документами);
3) вартість плодоягідних насаджень, посівів та незастрахованих сільськогосподарських тварин (за затвердженими Радою Міністрів Української РСР розцінками);
4) вартість домашнього майна, яке за ступенем радіоактивного забруднення не може бути перевезено на нове місце проживання (за фактичною вартістю з урахуванням зносу, що визначається комісіями відповідних Рад народних депутатів);
5) витрати на влаштування місць загального користування садово-городніх товариств у сумі сплачених цільових внесків або за оцінкою Бюро технічної інвентаризації;
6) право на одержання грошової компенсації громадянами, які не проживали на вказаній території, але одержали майно у спадщину або на інших підставах, передбачених чинним законодавством.
Громадяни, які до виходу Закону одержали позику під будівництво житла, дач, гаражів на забруднених територіях, звільняються від сплати процентів за користування позикою.
Ця стаття поширюється на громадян, які мають дачі, садові будинки, плодоягідні насадження у садівницьких товариствах та в інших населених пунктах, що розташовані на забруднених територіях, де неможливо одержати чисту продукцію.