1. Емітент облігацій з покриттям, що належить до фінансової групи, має право здійснювати емісію облігацій з покриттям (далі – зовнішні облігації з покриттям), активами покриття за якими є облігації з покриттям, емісію яких здійснює інша кредитна установа, що належить до тієї самої фінансової групи (далі – внутрішні облігації з покриттям).
2. Використання структур, передбачених частиною першою цієї статті, дозволено за умови дотримання таких мінімальних вимог:
1) внутрішні облігації з покриттям розміщуються шляхом продажу емітенту зовнішніх облігацій з покриттям;
2) внутрішні облігації з покриттям використовуються як активи покриття для зовнішніх облігацій з покриттям та відображаються на балансі емітента зовнішніх облігацій з покриттям;
3) пул покриття для зовнішніх облігацій з покриттям складається виключно з внутрішніх облігацій з покриттям, емісія яких здійснена однією кредитною установою, що належить до фінансової групи;
4) розміщення зовнішніх облігацій з покриттям здійснюється серед осіб, які не належать до фінансової групи емітента облігацій з покриттям;
5) внутрішні облігації з покриттям та зовнішні облігації з покриттям на момент їх емісії відповідають вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Комісії, та забезпечені прийнятними активами покриття, визначеними цим Законом;
6) у разі якщо емітентом внутрішніх облігацій з покриттям є іноземна юридична особа, активи покриття внутрішніх облігацій з покриттям мають відповідати вимогам, встановленим цим Законом для зовнішніх облігацій з покриттям.
3. Порядок реалізації положень цієї статті та інші вимоги до внутрішніх облігацій з покриттям та зовнішніх облігацій з покриттям, крім зазначених у частині другій цієї статті, визначаються нормативно-правовими актами Комісії.