1. Емітент облігацій з покриттям зобов’язаний забезпечити, щоб будь-яке майно забезпечення було належним чином застраховане від ризику завдання шкоди протягом усього часу перебування відповідного забезпеченого активу покриття у складі пулу покриття.
2. Емітент облігацій з покриттям зобов’язаний забезпечити, що вигодонабувачем за відповідними договорами страхування є:
1) СПФ – у разі відокремлення активів покриття шляхом їх передачі СПФ відповідно до положень цього Закону;
2) емітент облігацій з покриттям – у разі відокремлення активів покриття шляхом їх внесення до реєстру активів покриття відповідно до статті 70 цього Закону без передачі СПФ. При цьому право вимоги страхової виплати та отримані кошти страхової виплати включаються до складу активів покриття і підлягають відокремленню відповідно до статті 16 цього Закону.
3. Порядок та умови страхування майна забезпечення, передбачені цією статтею, визначаються Комісією за погодженням з Національним банком України.