1. Агент з верифікації здійснює незалежну оцінку відповідності транзакції із сек’юритизації (залежно від її виду) вимогам щодо стандартизованої транзакції із сек’юритизації, передбаченим главами 8 і 9 цього Закону.
2. Агент з верифікації зобов’язаний провадити діяльність незалежно, об’єктивно та у спосіб, що забезпечує належну якість оцінки відповідності транзакції із сек’юритизації вимогам до стандартизованої транзакції із сек’юритизації.
3. Інша діяльність агента з верифікації не повинна впливати на незалежність, об’єктивність або належну якість оцінки відповідності транзакції із сек’юритизації вимогам до стандартизованої транзакції із сек’юритизації.
4. Винагорода агента з верифікації за проведення оцінки відповідності транзакції із сек’юритизації вимогам до стандартизованої транзакції із сек’юритизації визначається на недискримінаційних засадах, з урахуванням обґрунтованих витрат на надання відповідних послуг, та не може залежати від результату такої оцінки.
5. Агент з верифікації зобов’язаний створити, підтримувати та документувати систему внутрішнього контролю, політики і процедури для виявлення, запобігання, врегулювання та розкриття наявних або потенційних конфліктів інтересів, які можуть вплинути на незалежність або об’єктивність оцінки відповідності транзакції із сек’юритизації вимогам до стандартизованої транзакції із сек’юритизації.
6. Агент з верифікації зобов’язаний мати достатні організаційні, кадрові, технічні та методологічні ресурси для здійснення оцінки відповідності транзакцій із сек’юритизації вимогам до стандартизованих транзакцій із сек’юритизації.
7. Члени органів управління агента з верифікації повинні мати професійну придатність, знання та досвід, необхідні для забезпечення належного провадження діяльності агента з верифікації, а також бездоганну ділову репутацію.
8. Агент з верифікації зобов’язаний невідкладно повідомляти Комісію про істотні зміни інформації, поданої для його авторизації, а також про інші обставини, які можуть вплинути на відповідність агента з верифікації вимогам цього Закону та нормативно-правових актів Комісії.
Висновок агента з верифікації є незалежним експертним документом, що використовується під час оцінки відповідності транзакції вимогам цього Закону, але не є обов’язковим для Комісії та не обмежує її повноваження щодо самостійного прийняття рішень, зокрема передбачених статтею 50 цього Закону.
9. Комісія у порядку та строки, встановлені її нормативно-правовими актами, здійснює авторизацію юридичних осіб, які мають намір провадити діяльність агента з верифікації.
10. Авторизація здійснюється шляхом включення юридичних осіб до Реєстру осіб, уповноважених провадити діяльність агента з верифікації стандартизованої сек’юритизації (далі – Реєстр агентів з верифікації).
Реєстр агентів з верифікації є частиною комплексної інформаційно-комунікаційної системи Комісії.
11. Порядок ведення Реєстру агентів з верифікації та оприлюднення інформації з нього встановлюється нормативно-правовими актами Комісії.
12. Нагляд та контроль за провадженням діяльності агента з верифікації здійснює Комісія.
13. Провадження діяльності агента з верифікації здійснюється на підставі відповідних договорів, вимоги до яких встановлюються нормативно-правовими актами Комісії.
Договір не може містити умов, що обмежують незалежність агента з верифікації або впливають на зміст його висновку.
14. Інші вимоги до агента з верифікації, його залучення оригінатором, спонсором або СПФ, а також порядку провадження ним діяльності встановлюються нормативно-правовими актами Комісії.