1. Договори та інші правочини, що укладаються (вчиняються) у рамках стандартизованої транзакції із синтетичної сек’юритизації, мають належним чином визначати:
1) обов’язки та відповідальність управителя фінансовими активами, особи, що здійснює незалежну перевірку настання кредитної обставини, та надавачів інших допоміжних послуг у рамках транзакції;
2) у разі емісії кредитних нот – обов’язки та відповідальність адміністратора за випуском кредитних нот та інших осіб, які зобов’язані діяти в інтересах власників кредитних нот;
3) процедуру заміни надавачів послуг, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї частини (якщо відповідні послуги не надаються безпосередньо оригінатором), у разі порушення ними обов’язків або їхньої неплатоспроможності, щоб забезпечити безперервність надання відповідних послуг;
4) вимоги до управління пулом сек’юритизованих активів та випадки, в яких управителю фінансовими активами дозволено від них відступати.
2. Управитель фінансовими активами за стандартизованою транзакцією із синтетичної сек’юритизації повинен мати належну кваліфікацію та досвід здійснення управління фінансовими активами з характеристиками, подібними до включених до пулу сек’юритизованих активів. Такий управитель фінансовими активами повинен мати належним чином задокументовані внутрішні політики і процедури щодо управління зазначеними фінансовими активами та механізми управління ризиками.
3. Управитель фінансовими активами за стандартизованою транзакцією із синтетичної сек’юритизації зобов’язаний застосовувати принаймні такі самі підходи до управління пулом сек’юритизованих активів, які оригінатор застосовує при управлінні порівнянними фінансовими активами, що не включені до пулу сек’юритизованих активів.
4. Управління фінансовими активами в рамках стандартизованої транзакції із синтетичної сек’юритизації не може передбачати здійснення активного управління такими активами на дискреційній основі.
5. У разі стандартизованої транзакції із синтетичної сек’юритизації оригінатор зобов’язаний вести актуальний реєстр, який дає змогу в будь-який час ідентифікувати фінансові активи, включені до пулу сек’юритизованих активів, боржників, розмір заборгованості, що підлягає захисту від кредитного ризику згідно з умовами такої транзакції, та непогашений розмір такої заборгованості.
6. У рамках стандартизованої транзакції із синтетичної сек’юритизації оригінатор зобов’язаний призначити особу, що здійснює незалежну перевірку настання кредитної обставини, до моменту укладення інструмента кредитного захисту (у разі емісії кредитних нот – до початку розміщення кредитних нот).
У разі емісії кредитних нот така особа повинна бути незалежною від оригінатора, СПФ (за наявності) та власників кредитних нот. У разі укладення інструмента кредитного захисту у формі деривативного фінансового інструмента або незабезпеченого гарантійного зобов’язання така особа повинна бути незалежною від оригінатора та інвестора у позицію сек’юритизації.
7. Особа, яка здійснює незалежну перевірку настання кредитної обставини, здійснює перевірку щонайменше таких аспектів щодо кожного фінансового активу, щодо якого подано повідомлення про настання кредитної обставини:
1) обставина, зазначена у повідомленні, відповідає визначенню кредитної обставини за транзакційною документацією;
2) фінансовий актив був включений до пулу сек’юритизованих активів на момент настання кредитної обставини;
3) фінансовий актив відповідав критеріям включення до пулу сек’юритизованих активів на час такого включення;
4) розмір втрат за фінансовим активом відповідає даним, відображеним в обліку оригінатора;
5) у разі емісії кредитних нот номінальна вартість кредитних нот, емісія яких здійснена в рамках транзакції, була зменшена на правильний розмір втрат за фінансовим активом з метою розрахунку розміру відсоткових виплат за такими кредитними нотами та суми їх погашення.
8. Документація за стандартизованою транзакцією із синтетичної сек’юритизації має передбачати обов’язок оригінатора надавати особі, що здійснює незалежну перевірку настання кредитної обставини, всю необхідну інформацію для здійснення перевірки, передбаченої частиною сьомою цієї статті.
9. Особа, яка здійснює незалежну перевірку настання кредитної обставини, може здійснювати таку перевірку на вибірковій основі, якщо це передбачено умовами транзакції, проте інвестори у відповідні позицій сек’юритизації мають право вимагати перевірки щодо будь-якого конкретного фінансового активу.
10. Нормативно-правовими актами Комісії визначаються:
1) вимоги до договорів та інших правочинів у частині визначення умов, передбачених частиною першою цієї статті;
2) вимоги до кваліфікації та досвіду управителя фінансовими активами, а також до його внутрішніх політик та процедур щодо управління фінансовими активами, механізмів управління ризиками, а також порядок та строки подання таких політик та процедур до Комісії або розкриття інформації про них;
3) орієнтовний невиключний перелік операцій, які не становлять активне управління на дискреційній основі.