1. Договори та інші правочини, що укладаються (вчиняються) в рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації, мають чітко передбачати:
1) визначення, порядок та умови застосування заходів захисту прав кредитора та вчинення інших дій щодо порушення боржниками своїх зобов’язань за фінансовими активами, включеними до пулу сек’юритизованих активів, реструктуризації, надання їм відстрочок, прощення їхнього боргу, списання заборгованості, звернення стягнення на майно боржників тощо;
2) пріоритетність платежів за сек’юритизаційними облігаціями та іншими договорами (правочинами), укладеними (вчиненими) в рамках транзакції, обставини, які спричиняють зміну такої пріоритетності платежів, а також обов’язок повідомляти про настання таких обставин (за наявності);
3) заходи щодо своєчасного вирішення конфліктів між власниками сек’юритизаційних облігацій різних класів, а також порядок здійснення ними права голосу на зборах власників таких облігацій.
2. Особа, відповідальна за розкриття інформації у рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації, забезпечує невідкладне розкриття інформації власникам сек’юритизаційних облігацій про будь-які зміни у пріоритетності платежів за сек’юритизаційними облігаціями та іншими договорами (правочинами) у рамках транзакції, якщо вони матимуть істотний негативний вплив на здійснення платежів за сек’юритизаційними облігаціями.
3. Документація щодо стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації револьверних фінансових активів має передбачати підстави здійснення викупу або часткового дострокового погашення позицій сек’юритизації, включаючи щонайменше підстави, визначені пунктами 1, 3–5 частини першої статті 50 цього Закону.
4. Документація стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації має визначати порядок отримання, зарахування та розподілу регулярних платежів, платежів у зв’язку з достроковим погашенням та інших надходжень за фінансовими активами, включеними до пулу сек’юритизованих активів, а також порядок здійснення платежів за сек’юритизаційними облігаціями та іншими зобов’язаннями СПФ відповідно до встановленої черговості платежів.
5. Якщо до пулу сек’юритизованих активів включаються права вимоги за фінансовими активами, умови яких передбачають право боржника на дострокове погашення або дострокове виконання грошового зобов’язання, документація стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації має визначати порядок управління ризиком дострокового погашення, у тому числі порядок спрямування відповідних надходжень, умови їх використання для погашення або викупу сек’юритизаційних облігацій, а також обставини, за настання яких платежі за сек’юритизаційними облігаціями здійснюються у порядку послідовної амортизації.
6. Документація стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації може передбачати право оригінатора, спонсора або іншої особи, визначеної такою документацією, здійснити достроковий викуп залишку фінансових активів або забезпечити дострокове погашення сек’юритизаційних облігацій у разі зменшення непогашеної вартості пулу сек’юритизованих активів або непогашеної номінальної вартості сек’юритизаційних облігацій нижче рівня, визначеного документацією транзакції.
Така документація має визначати порядок реалізації зазначеного права, порядок визначення ціни викупу, порядок повідомлення власників сек’юритизаційних облігацій та інші умови, необхідні для захисту їхніх прав та інтересів. Реалізація такого права не може порушувати встановлену черговість задоволення вимог власників сек’юритизаційних облігацій або вимоги цього Закону щодо збереження мінімальної частки економічного інтересу.
7. Умови стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації не можуть передбачати заміну фінансових активів, які були достроково погашені, новими фінансовими активами, крім випадків, якщо така транзакція є револьверною сек’юритизацією та відповідає вимогам статті 50 цього Закону.