1. Договір про передачу, укладений у рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації, має встановлювати чіткі та належним чином визначені критерії для включення фінансових активів до пулу сек’юритизованих активів. Фінансові активи, що передаються оригінатором на користь СПФ після початку розміщення сек’юритизаційних облігацій у рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації, мають відповідати критеріям для включення фінансових активів до пулу сек’юритизованих активів, що застосовуються до фінансових активів, переданих оригінатором на користь СПФ станом на початок розміщення сек’юритизаційних облігацій.
2. Фінансові активи в рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації повинні мати однорідні характеристики, включаючи умови договорів, кредитний ризик та права на дострокове погашення.
3. Грошові та інші істотні зобов’язання боржників за пулом сек’юритизованих активів у рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації мають бути чинними та надавати кредитору право вимоги на повну суму відповідного грошового зобов’язання до боржників за основним та забезпечувальними зобов’язаннями (за наявності).
4. Умови фінансових активів у рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації повинні передбачати здійснення боржниками періодичних платежів.
5. До пулу сек’юритизованих активів при стандартизованій транзакції із традиційної сек’юритизації не включаються:
1) цінні папери, крім корпоративних облігацій, які не допущені до торгів на організованому ринку;
2) позиції сек’юритизації;
3) деривативні контракти та деривативні цінні папери;
4) права вимоги за кредитами (позиками), забезпеченими іпотекою житлової нерухомості, під час надання яких позичальнику або посереднику було або повинно було бути відомо, що інформація, надана позичальником та/або іпотекодавцем для цілей отримання такого кредиту (позики), не підлягає обов’язковій перевірці на достовірність;
5) фінансові активи, за якими на час їхнього відбору оригінатором відбувся дефолт боржника;
6) фінансові активи, боржник (боржники) за якими має (мають) незадовільну платоспроможність (фінансовий стан незадовільний та/або критичний);
7) фінансові активи, боржник (боржники) за якими не здійснив (не здійснили) жодного платежу станом на час передачі таких фінансових активів на користь СПФ.
Заборона, встановлена цим пунктом, не застосовується до стандартизованої транзакції із револьверної сек’юритизації, пул сек’юритизованих активів за якою утворений фінансовими активами, що передбачають погашення одноразовим платежем та/або мають строк погашення до одного року.
6. При стандартизованій транзакції із традиційної сек’юритизації фінансовий актив включається до пулу сек’юритизованих активів, якщо при наданні кредиту (позики) або здійсненні іншої операції, яка є підставою виникнення такого фінансового активу, були дотримані всі такі умови:
1) були застосовані принаймні такі самі критерії, як і до кредитів (позик) або інших операцій, права вимоги за якими не включаються до пулу сек’юритизованих активів, і такі критерії та будь-які істотні зміни до них невідкладно розкриваються потенційним інвесторам у сек’юритизаційні облігації;
2) оригінатор (або інший первинний кредитор) здійснив перевірку кредитоспроможності боржника за фінансовим активом та наявності забезпечення відповідно до вимог законодавства.
7. Оригінатор (або інший первинний кредитор) у рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації повинен мати належний досвід у наданні кредитів (позик) або здійсненні інших операцій, які є підставою виникнення фінансових активів, подібних до тих, що включаються до пулу сек’юритизованих активів.
8. Нормативно-правовими актами Комісії визначаються також інші, крім вимог, передбачених частинами першою – сьомою і дев’ятою цієї статті, вимоги щодо пулу сек’юритизованих активів при стандартизованій транзакції із традиційної сек’юритизації, зокрема щодо:
1) однорідності фінансових активів у складі пулу сек’юритизованих активів;
2) платоспроможності боржників, права вимоги до яких включаються до пулу сек’юритизованих активів;
3) операцій з фінансовими активами у складі пулу сек’юритизованих активів;
4) досвіду оригінатора (або іншого первинного кредитора) – з метою включення відповідних фінансових активів до пулу сек’юритизованих активів.
9. У разі якщо оригінатором є банк або інша фінансова установа, регулювання та нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк України, Національний банк України:
1) за погодженням з Комісією встановлює інші, ніж передбачені частинами першою – восьмою цієї статті, вимоги щодо пулу сек’юритизованих активів при стандартизованій транзакції із традиційної сек’юритизації, зокрема вимоги щодо:
а) однорідності фінансових активів у складі пулу сек’юритизованих активів;
б) платоспроможності боржників, права вимоги до яких включаються до пулу сек’юритизованих активів;
в) операцій з фінансовими активами у складі пулу сек’юритизованих активів;
г) досвіду оригінатора (або іншого первинного кредитора) – з метою включення відповідних фінансових активів до пулу сек’юритизованих активів;
2) встановлює додаткові вимоги щодо:
а) звітності щодо фінансових активів у складі пулу сек’юритизованих активів;
б) дотримання законодавства у сфері захисту прав споживачів за договорами про споживчий кредит, що складають пул сек’юритизованих активів або активи покриття;
в) подання інформації про кредитні операції, права вимоги за якими включені до пулу сек’юритизованих активів або пулу покриття, до Кредитного реєстру Національного банку України;
г) обміну інформацією щодо фінансових активів у складі пулу сек’юритизованих активів з бюро кредитних історій.