1. Передача пулу сек’юритизованих активів на користь СПФ у рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації здійснюється на підставі договору про передачу, який має відповідати вимогам статті 13 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
2. Фінансові активи, включені до пулу сек’юритизованих активів у рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації, не підлягають поверненню відчужувачу у разі його неплатоспроможності виключно з технічних підстав, зокрема у зв’язку з укладенням договору про передачу протягом визначеного строку, що передує настанню неплатоспроможності відчужувача, та/або обізнаністю набувача таких фінансових активів про неплатоспроможність відчужувача станом на час укладення договору про передачу.
Такі обставини, як надання переваг одному кредитору (одним кредиторам) перед іншим (іншими) не вважаються технічними підставами для повернення фінансових активів для цілей цієї частини.
3. Якщо оригінатор придбаває фінансові активи у третіх осіб, вимоги частин першої і другої цієї статті застосовуються також до правочинів, за якими оригінатор придбаває фінансові активи безпосередньо у первинного кредитора або у третіх осіб, та до всіх правочинів, за якими відповідні фінансові активи могли передаватися від первинного кредитора до оригінатора.
4. Пул сек’юритизованих активів у рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації передається на користь СПФ у найкоротший розумний строк після здійснення відбору фінансових активів.
5. Якщо до початку розміщення сек’юритизаційних облігацій у рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації не були здійснені реєстрація та/або внесення змін до відповідних записів у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та/або інші дії, необхідні для забезпечення чинності передачі фінансових активів у відносинах між оригінатором та СПФ та у відносинах з третіми особами, така реєстрація, внесення змін до записів та/або інші дії здійснюються у найкоротший розумний строк, але в будь-якому разі не пізніше трьох робочих днів з дати настання будь-якої з таких обставин (що має бути передбачено договором про передачу):
1) суттєвого погіршення фінансового стану оригінатора;
2) неплатоспроможності оригінатора;
3) триваючого порушення оригінатором своїх зобов’язань за договором про передачу.
6. Оригінатор надає запевнення про відсутність обтяжень щодо фінансових активів, включених до пулу сек’юритизованих активів, та інших обставин, які можуть спричинити недійсність договору про передачу, укладеного в рамках стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації. Такі запевнення надаються оригінатором на підставі інформації, яка наявна або має бути наявною у нього.