1. До транзакції із сек’юритизації, в рамках якої не менше 90 відсотків пулу сек’юритизованих активів за номінальною вартістю складають непрацюючі фінансові активи, застосовуються такі вимоги:
1) вимога щодо збереження мінімальної частки економічного інтересу, встановлена статтею 26 цього Закону, має бути виконана шляхом збереження особою, на яку покладено обов’язок збереження такої мінімальної частки, не менше 5 відсотків чистої вартості непрацюючих активів, розрахованої відповідно до порядку, встановленого нормативно-правовими актами Комісії, та повної номінальної суми фінансових активів, які не є непрацюючими, за умови їх включення до пулу сек’юритизованих активів;
2) особою, на яку покладено обов’язок збереження мінімальної частки економічного інтересу, може бути визначений управитель фінансовими активами, якщо така особа має належну кваліфікацію та досвід у здійсненні управління фінансовими активами з характеристиками, подібними до включених до пулу сек’юритизованих активів, та має належним чином задокументовані внутрішні політики і процедури щодо управління такими фінансовими активами та механізми управління ризиками;
3) до відповідних фінансових активів не застосовуються вимоги частин першої і другої статті 24 цього Закону, а оригінатор повинен застосовувати належні критерії до відбору та оцінки фінансових активів при їх придбанні у третьої особи;
4) така транзакція не може бути стандартизованою.
2. Вимоги до кваліфікації та досвіду управителя фінансовими активами, його внутрішніх політик і процедур, а також до критеріїв відбору та оцінки фінансових активів, передбачених частиною першою цієї статті, встановлюються нормативно-правовими актами Комісії.