1. Фізичні та юридичні особи, у тому числі фізичні особи – іноземці та іноземні юридичні особи, крім осіб, які відповідають принаймні одному з критеріїв, визначених пунктами 1–9 частини першої статті 3 цього Закону, можуть набувати права та/або обов’язки за позицією сек’юритизації з урахуванням вимог цієї статті.
2. Інституційні інвестори (крім оригінатора, спонсора та первинного кредитора за відповідною транзакцією із сек’юритизації) набувають права та/або обов’язки за позицією сек’юритизації, за умови позитивних результатів перевірки:
1) критеріїв, які застосовувалися оригінатором або іншим первинним кредитором при укладенні договорів, вчиненні інших правочинів, придбанні фінансових інструментів, за якими виникають фінансові активи, що включаються до пулу сек’юритизованих активів (крім придбання комерційних паперів, емісія яких здійснена в рамках програми сек’юритизації ЗАКП з повною підтримкою);
2) дотримання вимог до збереження оригінатором, спонсором або первинним кредитором мінімальної частки економічного інтересу в пулі сек’юритизованих активів;
3) дотримання вимог щодо розкриття інформації про пул сек’юритизованих активів та умови транзакції із сек’юритизації;
4) дотримання вимог відбору та оцінки непрацюючих фінансових активів у разі їх включення до пулу сек’юритизованих активів.
У разі програми сек’юритизації ЗАКП з повною підтримкою перевірку, передбачену пунктом 1 цієї частини, здійснює спонсор.
3. Інституційні інвестори (крім оригінатора, спонсора та первинного кредитора за відповідною транзакцією із сек’юритизації), які набувають права та/або обов’язки за позицією сек’юритизації:
1) перед набуттям прав та/або обов’язків за позицією сек’юритизації здійснюють оцінку ризиків, пов’язаних із такою інвестицією;
2) встановлюють належні внутрішні процедури з метою виконання вимог частини другої цієї статті та пункту 1 цієї частини;
3) протягом усього періоду такої інвестиції здійснюють моніторинг ризикових характеристик позицій сек’юритизації, пулу сек’юритизованих активів, у разі включення до нього позицій сек’юритизації – пулу сек’юритизованих активів за такими позиціями сек’юритизації, у разі програми сек’юритизації ЗАКП з повною підтримкою – платоспроможності спонсора;
4) запроваджують інші належні механізми управління ризиками, пов’язаними з інвестицією в позиції сек’юритизації, та належні механізми внутрішньої звітності;
5) надають відповідному регулятору інформацію щодо виконання ними вимог цієї частини і частини другої цієї статті;
6) на регулярній основі здійснюють стрес-тестування грошових потоків за пулом сек’юритизованих активів та оцінку впливу можливого погіршення якості таких активів на виконання зобов’язань за позиціями сек’юритизації, у які вони інвестують;
7) розробляють, затверджують, застосовують та переглядають письмові процедури комплексної перевірки позицій сек’юритизації;
8) ведуть і зберігають документи та інформацію, достатні для підтвердження виконання вимог цієї статті, протягом строку, встановленого нормативно-правовими актами Комісії, надають такі документи та інформацію на вимогу Комісії.
4. Порядок і строки виконання вимог частин другої і третьої цієї статті, а також вимоги до внутрішніх процедур, механізмів управління ризиками та механізмів внутрішньої звітності, передбачених частиною третьою цієї статті, встановлюються Комісією та/або Національним банком України згідно з розподілом повноважень, визначеним законодавством.
5. Інвестиційна фірма не має права укладати з клієнтом (потенційним клієнтом), який є некваліфікованим інвестором, або від його імені договори щодо продажу такому клієнту (потенційному клієнту) сек’юритизаційних цінних паперів до виконання всіх таких умов:
1) інвестиційна фірма здійснила оцінювання придатності сек’юритизаційних цінних паперів для клієнта (потенційного клієнта) відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
2) за результатами здійснення оцінювання придатності інвестиційна фірма визначила сек’юритизаційні цінні папери придатними для клієнта (потенційного клієнта);
3) інвестиційна фірма невідкладно після завершення оцінювання придатності надала клієнту (потенційному клієнту) повідомлення про результати такого оцінювання.
6. У разі якщо клієнт (потенційний клієнт), який є некваліфікованим інвестором та щодо якого були виконані всі умови, передбачені частиною п’ятою цієї статті, є власником коштів на рахунках та/або цінних паперів на загальну суму, що не перевищує еквівалент 500000 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день проведення оцінювання придатності, інвестиційна фірма зобов’язана забезпечити (на підставі інформації, наданої клієнтом (потенційним клієнтом) згідно з частиною сьомою цієї статті) дотримання таких вимог:
1) розмір початкової інвестиції такого клієнта (потенційного клієнта) у сек’юритизаційні цінні папери одного або декількох випусків становить не менше еквівалента 10000 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день здійснення такої інвестиції;
2) сукупний розмір інвестицій такого клієнта (потенційного клієнта) у сек’юритизаційні цінні папери не перевищує 10 відсотків загальної суми коштів на банківських рахунках та цінних паперів такого клієнта (потенційного клієнта).
7. Клієнт (потенційний клієнт), який є некваліфікованим інвестором, зобов’язаний надавати інвестиційній фірмі повну і точну інформацію про його кошти, розміщені на рахунках, та фінансові інструменти у його власності, у тому числі про сек’юритизаційні цінні папери.
8. Цінні папери, надані відповідним клієнтом (потенційним клієнтом) як забезпечення зобов’язань, не враховуються для цілей визначення загальної суми цінних паперів клієнта (потенційного клієнта) відповідно до частини шостої цієї статті.