1. Сек’юритизацією є транзакція щодо фінансових активів, яка передбачає, що:
1) здійснюється передача кредитного ризику або окремого траншу (окремих траншів) кредитного ризику за такими фінансовими активами від оригінатора до інвесторів у позиції сек’юритизації, у тому числі з використанням СПФ;
2) розподіл втрат за пулом сек’юритизованих активів залежить від субординації траншів кредитного ризику, встановленої в договірному порядку;
3) така транзакція не має ознак проектного фінансування, визначених актами Національного банку України.
2. Сек’юритизація залежно від способу передачі кредитного ризику може бути традиційною або синтетичною.
Традиційна сек’юритизація – це транзакція, в рамках якої оригінатор відчужує фінансові активи на користь СПФ згідно з договором про передачу.
Синтетична сек’юритизація – це транзакція, в рамках якої не здійснюється відчуження фінансових активів на користь СПФ, а передача кредитного ризику, пов’язаного з фінансовими активами, здійснюється за інструментом кредитного захисту.
3. Сек’юритизація залежно від можливості змін у складі пулу сек’юритизованих активів може бути револьверною або неревольверною.
Револьверна сек’юритизація – це транзакція, яка передбачає зміни у складі пулу сек’юритизованих активів протягом строку такої транзакції.
Неревольверна сек’юритизація – це транзакція, яка не передбачає змін у складі пулу сек’юритизованих активів, крім випадків поповнення пулу сек’юритизованих активів після передачі активів до СПФ протягом обмеженого періоду, визначеного умовами сек’юритизації, після закінчення якого такий склад пулу стає фіксованим та не підлягає подальшим змінам.
4. Транзакція із сек’юритизації залежно від виконання додаткових вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Комісії, може бути стандартизованою або нестандартизованою.
Стандартизована транзакція із сек’юритизації – це спрощена, прозора та стандартизована транзакція із сек’юритизації, щодо якої виконуються вимоги, визначені главами 8–11 цього Закону (залежно від виду транзакції), та/або вимоги до стандартизованої транзакції із сек’юритизації, встановлені нормативно-правовими актами Комісії.
Нестандартизована транзакція із сек’юритизації – це транзакція із сек’юритизації, яка не відповідає вимогам до стандартизованої транзакції із сек’юритизації. До нестандартизованої транзакції із сек’юритизації вимоги, встановлені главами 8–11 цього Закону, та інші вимоги до стандартизованої транзакції із сек’юритизації, встановлені законодавством, не застосовуються.
Укладення нестандартизованих транзакцій із сек’юритизації дозволяється з урахуванням вимог законодавства.
Національний банк України за погодженням з Комісією має право розробляти, затверджувати та публікувати на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України методичні рекомендації щодо виконання вимог, встановлених для стандартизованої транзакції із сек’юритизації.
5. Транзакція із сек’юритизації може здійснюватися за іноземним правом, за умови дотримання вимог Закону України "Про міжнародне приватне право".
6. Особливості здійснення транзакції із сек’юритизації без здійснення емісії сек’юритизаційних цінних паперів встановлюються Комісією та/або Національним банком України згідно з розподілом повноважень, визначеним законодавством.
7. Комісія має право своїм нормативно-правовим актом визначати:
1) вимоги до транзакції із сек’юритизації та програми сек’юритизації ЗАКП, у тому числі особливості здійснення стандартизованих транзакцій та програм із сек’юритизації ЗАКП;
2) особливості віднесення прав та/або обов’язків, що виникають у рамках транзакції із сек’юритизації, до позицій сек’юритизації.