Ст. 14. Обмеження щодо відступлення прав вимоги, що складають пул сек’юритизованих активів або активи покриття

Чинна редакція від 16.09.2026 · Закон набрав чинності 01.07.2027

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 3. Передача пулу сек’юритизованих активів та активів покриття

1. Заборона або інші обмеження щодо відступлення прав вимоги, встановлені умовами договорів, інших правочинів та/або фінансових інструментів, що є підставою виникнення фінансових активів, які включаються до складу пулу сек’юритизованих активів або активів покриття, не впливають на дійсність відступлення прав вимоги, що складають відповідні фінансові активи або активи покриття.

2. Оригінатор або емітент облігацій з покриттям не звільняється від зобов’язань або відповідальності за порушення умови про заборону або іншого обмеження щодо відступлення відповідних прав вимоги.

3. Оригінатор (у разі транзакції із сек’юритизації) або емітент (у разі емісії облігацій з покриттям) несе відповідальність перед власниками відповідних цінних паперів за невиконання вимог законодавства, пов’язаних із передачею (відступленням) прав вимоги, що складають пул сек’юритизованих активів або активи покриття, на користь СПФ.

У разі відступлення прав вимоги за договорами про споживчий кредит, що складають пул сек’юритизованих активів або активи покриття, на користь СПФ, оригінатор (управитель фінансовими активами) або емітент облігацій з покриттям (спеціальний адміністратор – у разі його призначення) продовжує виконувати обов’язки кредитора щодо обслуговування договорів про споживчий кредит (у тому числі щодо інформування споживачів про відступлення прав вимоги), передбачені Законом України "Про споживче кредитування", та повинен дотримуватися інших вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг.

4. Обмеження щодо відступлення прав вимоги за договором про надання фінансової послуги, передбачені Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", обмеження щодо відступлення прав вимоги за договором про споживчий кредит, передбачені Законом України "Про споживче кредитування", не поширюються на випадки відступлення прав вимоги на користь СПФ за договорами про надання фінансової послуги або за договорами про споживчий кредит, що складають пул сек’юритизованих активів або активи покриття.

Передача (відступлення) прав вимоги за договором про споживчий кредит, що включені до складу пулу сек’юритизованих активів або активів покриття, на користь СПФ за договором про передачу не призводить до нікчемності такого договору.

5. Під час врегулювання простроченої заборгованості за договором про споживчий кредит, включеним до складу пулу сек’юритизованих активів або активів покриття, застосовуються всі вимоги законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України щодо етичної поведінки та взаємодії зі споживачем, які застосовувалися б до кредитодавця або нового кредитора у разі, якби не відбулося відступлення права вимоги на користь СПФ.

СПФ не має права самостійно врегульовувати прострочену заборгованість споживачів та повинна залучити до врегулювання простроченої заборгованості споживачів колекторську компанію.

6. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит на користь СПФ не може бути підставою для обмеження обсягу прав споживача або способів захисту таких прав.

Споживач має право подавати оригінатору (управителю фінансовими активами) або емітенту облігацій з покриттям (спеціальному адміністратору – у разі його призначення) заяви, звернення, вимоги та скарги, пов’язані з виконанням, зміною або припиненням договору про споживчий кредит. Подання такого звернення оригінатору (управителю фінансовими активами) або емітенту облігацій з покриттям (спеціальному адміністратору – у разі призначення) вважається його поданням новому кредитору.

Право, визначене абзацом другим цієї частини, не обмежує право споживача звертатися до Національного банку України та/або до суду у випадках, передбачених законом.