1. Усі люди, які живуть з ВІЛ, мають право на безперешкодне ознайомлення з інформацією про стан свого здоров'я, здоров’я, що зберігається в закладах охорони здоров'я.здоров’я усіх форм власності та підпорядкування, у фізичних осіб - підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
2. Усі люди, які живуть з ВІЛ, мають право бути поінформованими про послуги із забезпечення необхідної їм психологічної, соціальної та правової підтримки і за бажанням одержати таку підтримку у спосіб, що не зумовить розкриття їх ВІЛ-статусу.підтримку, а також про гарантоване державою забезпечення антиретровірусними препаратами для лікування ВІЛ-інфекції, доконтактної та постконтактної профілактики.
3. Відомості про результати тестування особи з метою виявлення на ВІЛ, про наявність або відсутність в особи ВІЛ-інфекції є конфіденційними та становлять лікарську таємницю. Медичні працівники зобов'язані зобов’язані вживати необхідних заходів для забезпечення належного дотримання встановленого законодавством порядку зберігання конфіденційної інформації про людей, які живуть з ВІЛ, та захисту такої інформації від розголошення та розкриття третім особам. Будь-які особи, яким стала відомою інформація про результати тестування на ВІЛ, зобов’язані не розголошувати її, крім випадків, встановлених законом.
4. Передача медичним працівником відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, дозволяється лише:
особі, стосовно якої було проведено тестування, а у випадках та за умов, установлених передбачених частиною третьою статті 6 цього Закону, - батькам чи іншим законним представникам такої особи;
іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров'я - винятково у зв'язку з лікуванням цієї особи;
іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров’я, фізичним особам - підприємцям, які провадять господарську діяльність з медичної практики, виключно у зв’язку з наданням усіх видів медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, та закладам громадського здоров’я з метою здійснення епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією;
іншим третім особам - лише за рішенням суду в установлених законом випадках.
Передача відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров'я здоров’я допускається виключно за наявності усвідомленої інформованої згоди людини, яка живе з ВІЛ, на передачу таких відомостей, наданої в письмовому вигляді, і лише для цілей, пов'язаних пов’язаних з лікуванням хвороб, зумовлених ВІЛ, та у разі, разі якщо поінформованість лікаря щодо ВІЛ-статусу пацієнта має істотне значення для його лікування.
5. Розкриття медичним працівником відомостей про позитивний ВІЛ-статус особи партнеру (партнерам) дозволяється, якщо:
5. За усвідомленою письмовою згодою людини, яка живе з ВІЛ, або її законного представника відомості про ВІЛ-статус можуть передаватися іншим особам лише в її інтересах та в обсязі, визначеному людиною, яка живе з ВІЛ, для захисту її прав і законних інтересів, надання психологічної підтримки, правової допомоги та проведення соціальної роботи, в тому числі надання соціальних послуг, якщо поінформованість щодо ВІЛ-статусу пацієнта має істотне значення для надання такої допомоги.
6. Розкриття медичним працівником відомостей про позитивний ВІЛ-статус особи партнеру (партнерам) дозволяється, якщо:
1) людина, яка живе з ВІЛ, звернеться до медичного працівника з відповідним письмово підтвердженим проханням;
2) людина, яка живе з ВІЛ, померла, втратила свідомість знепритомніла або існує ймовірність того, що вона не опритомніє та не відновить свою здатність надавати усвідомлену інформовану згоду.
{Стаття 13 в редакції Закону № 2869-IX від 12.01.2023 }