підрозд. 7, п. 5

Чинна редакція від 24.02.1994

7. ВИСНОВКИ............................................. 41-42

ПОЛІПШЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ ЖИТТЯ НА СЕЛІ

При розміщенні житлово-технологічних комплексів (ЖТК) враховується: стан демографічної ситуації на селі, насамперед депопуляція населення, житлового фонду, забезпеченість земельними, трудовими ресурсами, рівень розораності земель, наявність малих вимираючих сіл, кількість безробітних та інші показники.

Розвиток інвестиційної діяльності і задовільне вирішення аграрних проблем дозволить блокувати соціальний регрес. Сьогодні до категорії соціально незахищеного або слабозахищеного населення входять працівники освіти, охорони здоров'я, науки, культури, військовослужбовці та учні.

Реалізація Програми вирішить ряд демографічних, соціальних і економічних проблем щодо згаданих членів суспільства.

Завдяки припливу молодих сімей поліпшується соціально-демографічний склад сільського населення. Так, вже на I етапі реалізації Програми кількість осіб працездатного віку збільшиться приблизно на 1 млн.чоловік (з 8 до 9 млн.чол.), а їх частка в загальній чисельності населення зросте з 49 до 52%.

Збільшується також кількість дітей і підлітків (приблизно на мільйон або чверть), що знизить середній вік сільських жителів і розширить демографічну базу відтворення трудового потенціалу села.

Удосконалюється кадрова структура сільських трудівників, підвищується їхній освітній та професійно-кваліфікаційний рівень за рахунок появи працівників нових, гостродефіцитних для АПК професій і спеціальностей технічного, біологічного, екологічного, економічного, хімічного, зоотехнічного профілю та інших, які володіють широким діапазоном знань та навичок стосовно прогресивних технологій виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, годівлі тварин, збагачення грунтів та іншими. Це забезпечує їм поліпрофесіоналізм і конкурентоздатність в умовах ринкової економіки.

Створюється понад 3 млн. робочих місць для незайнятого населення, яке потребує працевлаштування (вивільнені з народного, домашнього господарства, випускники учбових закладів, військовослужбовці, звільнені у запас, переселенці, репатріанти, біженці та інші категорії). Залучаються до посильної корисної праці в ЖТК недостатньо використовувані резерви живої праці (пенсіонери, діти, підлітки).

Створюються умови для повного самозабезпечення сімей якісними екологічно чистими продуктами харчування (молоко, м'ясо, яйця, овочі, фрукти, гриби), а також для продажу їх державі.

Формується усталений сімейний бюджет за рахунок надходжень від виробленої в ЖТК продукції (до мільйона карбованців щорічно).

Створені і функціонують ефективний мотиваційний механізм до високопродуктивної праці і система соціального захисту сімей. На кожного члена сім'ї відкривається в банку особистий рахунок, заводиться трудова книжка. Праця в ЖТК включається у загальний трудовий стаж. Кожному працівникові гарантується на принципово новому рівні соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

Вирішується житлова проблема для сімей. Будинок сучасного котеджного типу, зі всіма комунальними зручностями, які не поступаються міським, розрахований на спільне проживання декількох поколінь людей, надається сім'ї в кредит в рахунок майбутньої виробленої продукції. Строки виплати вартості будинку і господарських будівель становлять 10-20 років за домовленістю з членами сім'ї.

Поліпшуються житлові умови місцевих селян. Частина існуючого, побудованого у довоєнний період, неякісного і непридатного для проживання житлового фонду сіл, у яких розміщуються селища ЖТК, реконструюються.

Фермерські (селянські) господарства входять органічною складовою ланкою і функціонують в системі промислово-аграрних комбінатів.

Створюється сучасна виробнича і соціальна інфраструктура селищ: шляхова, транспортне сполучення, зв'язок, медичне, культурно-побутове, комунальне, торговельне та інші види обслуговування.

Поліпшується благоустрій сіл (прокладка тротуарів, доріг, водопроводів, газопроводів, озеленення, розбивка парків та інше).

Підвищується рівень культури сільського населення (будівництво і функціонування клубів, спортивних споруд та інше).

Змінюється психологія працівника. Він стає власником садиби, засобів виробництва, земельної ділянки, керівником технологічного процесу, організатором виробництва, що є дійсним стимулом до ефективної праці на землі заради благополуччя сім'ї, сприяє соціальній стабільності і тривкій осідлості.

Завдяки спільному проживанню і праці декількох поколінь зміцнюються родинні зв'язки між батьками, дітьми, онуками. Поліпшується виховний процес, догляд за дітьми, престарілими членами сім'ї, знижується їх захворюваність, створюється сприятливий мікроклімат в сім'ї, скорочуються потреби в дитсадках і яслах.

Висока рентабельність виробництва селищ та ЖТК дозволяє нагромадити достатньо коштів для забезпечення сучасного пільгового медичного, культурно-побутового та інших видів обслуговування.

Вирішення житлової, продовольчої проблеми, створення додаткових робочих місць, сприятливих умов праці на селі сприяє зниженню перенаселення, соціальної напруги, криміногенної ситуації в містах, гальмуванню їх урбанізації.

Споживання виробленої в селищах ЖТК екологічно чистої продукції, вітамінних напоїв, добавок, ліків та інших продуктів зменшує негативні наслідки і вплив чорнобильської катастрофи, інших екологічних порушень.

Застосування відтворюваних джерел енергії, прогресивних технологій виробництва, відновлення родючості грунтів, малих рік, водойм, луків, пасовищ і т.п. поліпшує стан природного середовища існування людини, світу рослин, тварин, сприяє встановленню екологічного балансу.

На базі навчальних закладів міста, району, технічних училищ, технікумів вводяться нові спеціальності, обумовлені потребами широкого набору виробництв в комбінатах.

Наповнюється соціально-культурна сфера району.

Спільно з іншими організаціями комбінати здійснюють системне вирішення екологічних проблем району.

В процесі освоєння дослідно-промислових виробництв житлово-технологічних комплексів передбачається подальше вдосконалення взаємодії форм власності за участю агропромислових комбінатів як науково-промислових центрів розвитку території, реалізуючи на практиці Закон про пріоритетний розвиток села.