Передумови розробки Державної програми стабілізації і розвитку продуктивних сил України
Необхідність розробки Державної програми обумовлена загостренням комплексу економічних, соціальних, екологічних та інших проблем в умовах формування ринкових відносин, конверсії і ліміту часу для створення стабільної економіки.
У 1992 році валовий внутрішній продукт порівняно з 1991 р. зменшився на 14%, національний доход - на 16 %. В умовах зростання цін та інфляції значно знизився рівень життя населення України.
Проблеми мають системний характер. Для поданого варіанта програми визначаються найважливіші з них.
I. Обсяг валової продукції сільського господарства зменшився у 1992 р. проти 1991 р. на 11%, тенденція до зниження зберігається і в 1993 р., ціни на продукцію аграрного сектора зросли у 20 разів за рік. Зменшується і надходження продукції в державні ресурси.
На зменшення виробництва тваринницької продукції впливає недостатнє забезпечення тварин комбікормами. Коефіцієнти трансформації кормів становлять менш, ніж половину аналогічного показника для західних країн.
Не подолана тенденція збільшення ресурсомісткості сільськогосподарського виробництва.
Зберігається хронічний дефіцит продовольства, що відбивається на рівні харчування населення. Основу харчування становить тваринний білок - до 70% раціону. У розвинутих країнах його виробляють у розрахунку на душу населення 30-37 кг в рік. Так, у США в 1990 р. цей показник дорівнював 33,3 кг, що значно перевищувало рівень споживання - 26 кг в рік. Перевищення обсягів виробництва тваринного білка над його споживанням, а також рослинного білка дозволяє експортувати значну кількість сільськогосподарської продукції. Це забезпечує не лише економічні вигоди, але й лежить в основі воєнних доктрин, одержавши визначення як продовольча зброя.
Населення високорозвинутих країн повністю забезпечує фізіологічні потреби у харчовому тваринному білку.
Надто складні екологічні умови проживання у Україні, зв'язані з Чорнобилем, незадовільний рівень здоров'я населення потребують поліпшення якості його харчування. Норма споживання тваринного білка повинна збільшитися навіть порівняно з розвинутими країнами на 15-20% і досягти до 30 кг в рік в середньому на людину. Але його виробництво в Україні у 1992 р. становило лише 18,5 кг, що призводить до суттєвих негативних наслідків.
У 1993 р. дані за I квартал підтверджують подальше зниження виробництва м'яса на 9 і 21% відповідно до I кв.1992 р.
При значному погіршенні становища населення, особливо сільського, гостро стоїть питання підвищення рівня доходів на селі. Заробітна плата працівників сільського господарства найнижча порівняно з іншими галузями економіки. За цих умов велике значення може мати самозабезпечення продовольством за рахунок особистого підсобного господарства.
На селі проживає 9 млн.сімей і лише 4 млн.чоловік працюють в громадському господарстві. Не зважаючи на це, не тримають тварин приблизно третина особистих господарств: корів - дві третини, свиней - половина. Головна причина - складність з забезпеченням їх кормами.
Високий рівень розораності сільськогосподарських угідь в Україні - 80%, а в деяких областях навіть до 90%, тоді як у Центральній Європі - 48%, США - 25%.
Одним з заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської аварії є переселення жителів, створення прийнятних умов для їхньої життєдіяльності на нових територіях.
Гостро стоїть потреба у створенні власної переробної бази і торгівлі в сільському господарстві, повернення одержаного прибутку з міста у село.
II. Складність і часові фактори розвитку ринкових відносин на селі вимагають формування багатоукладної економіки. Процес йде шляхом реорганізації існуючих колгоспів і радгоспів, створення фермерських господарств. Але всі ці зміни суттєво не відбиваються на сільському побуті та ефективності виробництва.
Стає очевидним, що без змін технологічного рівня сільгоспвиробництва, його організації, без радикального поліпшення побуту і всієї системи мотивації праці людини, що живе на землі, докорінним чином змінити важку демографічну ситуацію, проблеми, які загострилися в суспільстві, вирішити не вдається.
III. Як одна з вихідних передумов програми враховується важке становище, у якому працюють підприємства оборонно-промислового комплексу, що втрачають виробничі зв'язки зі своїми партнерами в Росії.
Недостатньо забезпечені економічно і організаційно плани конверсії. Реальністю для цих підприємств, які використовують найбільш сучасні технології і мають найвищої кваліфікації кадровий потенціал, є недовантаженість потужностей, великі масштаби прихованого безробіття.
За оцінками Мінпраці України приховане безробіття на окремих підприємствах досягло у 1992 р. 30% працюючих. Фінансове становище багатьох виробництв загрожує реальним звільненням робітників.
IV. Темпи капітального будівництва продовжують знижуватися. Значно ускладнюється вирішення житлової проблеми. Система капітальних вкладень у житло, яка склалася у минулому, має строк окупності до 70 років і більше, що призводить до поглиблення бюджетного дефіциту. В умовах конверсії і переходу до ринкових відносин практичний зрив введення житла у значно зменшених обсягах будівництва неминучий, а чекати вирішення житлового питання на попередніх основах безперспективно для сім'ї.
Зменшилася частка житла, що вводилося на селі. З 1985 р. вона знизилась на 48%. Становище ускладнюється високим рівнем зношеності сільського житлового фонду, його архаїчним санітарно-побутовим рівнем. До 25% житлових будинків на селі побудовані у довоєнний час, до 50% - у 1944-70 роки (таблиця 2). Особливо відчутно зменшилось введення в експлуатацію шкіл - на 25%, дошкільних закладів на 10%, клубів і будинків культури - на 34%.
V. Очевидно, що рівень життя на селі обумовив складність демографічної ситуації в цілому по Україні. Поряд зі зменшенням тих, що народилися, з 12,1 в 1991 р. до 11,4 в 1992 р. (-6%) смертність збільшилася з 12,9 померлих на 1000 жителів до 13,5 (+4%). Триває процес скорочення населення. Його темпи в рік зросли у 2,5 раза.
Динаміка зростання матеріально-технічної бази сільського господарства України