На обсяг випущених державних облігацій України Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку N 2 до цього Закону".
10. Абзаци перший та другий пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49-51, ст. 376) замінити одним абзацом такого змісту:
"12. Перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах".
У зв'язку з цим абзаци третій - шостий вважати відповідно абзацами другим - п'ятим.
{ Пункт 11 розділу II втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 }
III. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пунктів 4 і 5 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2009 року.
2. Цей Закон діє до прийняття Верховною Радою України у зв'язку із стабілізацією фінансово-економічної ситуації в Україні рішення щодо втрати чинності розділом I цього Закону та щодо редакції відповідних положень законів України, зміни до яких передбачені розділом II цього Закону, але не пізніше ніж до 1 січня 2011 року, крім пункту 5 розділу II цього Закону, який діє до 1 квітня 2011 року, та частин першої - сьомої статті 2, статей 3 та 3-1 розділу I, підпункту 2 пункту 7 розділу II цього Закону, які діють до 1 січня 2012 року.
3. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити Порядок використання коштів Стабілізаційного фонду, передбачивши їх використання на напрями, визначені у пункті 1 розділу I цього Закону.
5. Установити, що розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати змінюються відповідно до індексу інфляції (індексу споживчих цін).
6. Кабінету Міністрів України, Національному банку України у місячний строк з дня опублікування цього Закону:
1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону.
7. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
8. Національному банку України у місячний строк з дня опублікування цього Закону розглянути питання доцільності врахування субординованого боргу в основному капіталі банків у сумі до 100 відсотків розміру основного капіталу.
9. Кабінету Міністрів України доопрацювати та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про Державний бюджет України на 2009 рік, який повинен бути розрахований на бездефіцитній основі.
10. Кабінету Міністрів України під час розроблення законопроекту про Державний бюджет України на відповідний рік передбачити кошти для компенсації за рахунок загального фонду державного бюджету втрат сільськогосподарських товаровиробників, що виникли у зв'язку із змінами механізму обкладення податком на додану вартість операцій з продажу переробним підприємствам молока і м'яса в живій вазі.
11. Договір між Національним банком України та банком про підтримання ліквідності через відповідні інструменти рефінансування (у тому числі при наданні стабілізаційного кредиту) укладається з урахуванням таких особливостей:
а) якщо банк має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, то така заборгованість вважається добровільно пролонгованою цим банком на строк, не менший строку, на який надається таке рефінансування (але не менший ніж 365 днів);
б) норми підпункту "а" цього пункту поширюються на заборгованість, яка класифікується Національним банком України як субстандартна або сумнівна, що виникла станом на 1 січня 2009 року;
в) достатнім забезпеченням рефінансування (у частині субстандартної або сумнівної заборгованості) вважається подвійне складське свідоцтво, заставні, а також застава майна та майнових прав сільськогосподарського товаровиробника такому банку;
г) при отриманні рефінансування від Національного банку України банк протягом наступних п'яти робочих днів зобов'язаний повідомити позичальника про можливість внесення змін до кредитного договору (укладення додаткового договору) з метою його пролонгації (реструктуризації) за умовами цього пункту. Незалежно від фактичної дати внесення таких змін (укладення додаткового договору) кредит вважається пролонгованим з моменту отримання банком відповідного рефінансування від Національного банку України.
Порушення банком строків надання такого повідомлення або відмова внести відповідні зміни до кредитного договору (укласти з позичальником додатковий договір) протягом 30 робочих днів з моменту отримання відповідного рефінансування вважається порушенням істотних умов договору між Національним банком України та таким банком про підтримання ліквідності через відповідні інструменти рефінансування (у тому числі при наданні стабілізаційного кредиту), що тягне за собою безумовне дострокове повернення такого рефінансування Національному банку України у загальній сумі.
Національний банк України забезпечує виконання норм цього пункту.
11.1. Зазначена пролонгація здійснюється на таких умовах:
а) за процентною ставкою, яка існувала на момент надання такого кредиту, якщо згодом менша ставка не була погоджена сторонами кредитного договору;
б) протягом такої пролонгації вартість застави (за її наявності) не переоцінюється у бік зменшення. При цьому, якщо заставодавець порушує умови пролонгованого кредитного договору, банк-заставодержатель має право запропонувати заставодавцю доповнити такий кредитний договір (укласти додатковий договір) із застереженням про задоволення вимог заставодержателя у досудовому порядку, внаслідок чого право заставодавця на звернення стягнення на предмет застави виникає не раніше 90 календарного дня, наступного за днем, в якому припускається таке порушення;
в) форма (спосіб) нарахування та погашення процентів, а також погашення основного боргу може бути зміненою лише за погодженням з позичальником та не може висуватися як передумова отримання такої пролонгації;
г) не дозволяється запровадження будь-яких додаткових комісій, плат та відшкодувань на користь банку, а також застосування штрафних санкцій до позичальника у зв'язку з такою пролонгацією. Це правило поширюється також на випадки дострокового погашення такого пролонгованого кредиту за рішенням позичальника.
11.2. Не вважається підставою для збільшення категорії ризику за кредитом, який було пролонговано або реструктуризовано шляхом зменшення розміру процентів або основної суми заборгованості сільськогосподарського товаровиробника.
11.3. Банк, який має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, але не звертався до Національного банку України за отриманням рефінансування, зобов'язаний запропонувати таким позичальникам внести зміни до кредитного договору (укласти додатковий договір) на умовах пролонгації, визначених цим пунктом. Наявність таких змін (додаткових договорів) є підставою для надання такому банку відповідного рефінансування від Національного банку України.
11.4. Для цілей цього пункту сільськогосподарським товаровиробником вважається особа, визначена у статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
11.5. Норми цього пункту поширюються також на заборгованість сільськогосподарських товаровиробників перед лізингодавцями - банками України за фінансовим лізингом сільськогосподарської техніки за кодами УКТ ЗЕД 8432-8436, 8701 10-8701 30, 8701 90 ( 2371г-14 ).
11.6. Норми законів України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), "Про заставу" ( 2654-12 ) діють з урахуванням норм цього пункту.
11.7. Рекомендувати банкам надати торгівлі та переробним підприємствам цільові кредити для розрахунків з постачальниками молочної та м'ясної продукції та з селянами за сировину.
{ Розділ III доповнено пунктом 11 згідно із Законом N 922-VI ( 922-17 ) від 04.02.2009 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 29-рп/2009 ( v029p710-09 ) від 24.11.2009 }
12. Передбачити заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2010 року.
{ Розділ III доповнено пунктом 12 згідно із Законом N 922-VI ( 922-17 ) від 04.02.2009 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 29-рп/2009 ( v029p710-09 ) від 24.11.2009 }