II. З метою забезпечення реалізації заходів, визначених розділом I цього Закону, внести зміни до таких законодавчих актів України:
{ Пункт 1 розділу II втратив чинність на підставі Кодексу N 2456-VI ( 2456-17 ) від 08.07.2010 }
{ Пункт 2 розділу II втратив чинність на підставі Закону N 4196-IX ( 4196-20 ) від 09.01.2025 }
3. Частину третю статті 13 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 49, ст. 682; 1994 р., N 3, ст. 11) доповнити словами "крім випадків, передбачених Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" протягом строку його дії".
{ Пункт 4 розділу II втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 }
5. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 1998 р., N 10, ст. 35; 2003 р., N 12, ст. 88):
1) підпункт 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 доповнити абзацом другим такого змісту:
"До валових доходів платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених пунктом 8-1.15 статті 8-1 зазначеного Закону";
2) підпункт 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"До валових витрат платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), включається від'ємна різниця, розрахована за правилами абзацу другого підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону".
6. У Законі України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121, N 42, ст. 351; 2002 р., N 5, ст. 30):
1) частину третю статті 5 викласти в такій редакції:
"Національний банк за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним року позитивну різницю, частина якої в обсязі 25 відсотків, але не менше 1 млрд гривень, щорічно спрямовується на поповнення коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, капіталізацію банків та Державної іпотечної установи, а перевищення витрат над доходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року";
2) пункт 2 частини першої статті 42 викласти в такій редакції:
"2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за обліковою ставкою, встановленою Національним банком України".
7. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6, ст. 30):
1) частину п'яту статті 19 доповнити реченням такого змісту: "У разі реорганізації банку за результатами процедури тимчасової адміністрації рішення про надання банківської ліцензії приймається Національним банком України протягом триденного терміну з дня отримання повного пакета документів, зазначених у цій статті";
2) перше речення частини другої статті 32 викласти в такій редакції:
"Формування та капіталізація банку здійснюються шляхом грошових внесків, крім випадків, передбачених Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" протягом строку його дії";
3) статтю 56 доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у власності членів виконавчого органу банку, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі банку перевищують п'ять відсотків";
4) підпункт "з" пункту 4 частини першої статті 73 викласти в такій редакції:
"з) примусової реорганізації банку";
5) статтю 78 доповнити частинами другою та третьою такого змісту:
"У разі призначення Національним банком України тимчасової адміністрації банку реорганізація банку та емісія акцій банку здійснюються за рішенням тимчасового адміністратора у порядку, який встановлюється Національним банком України.
Тимчасовий адміністратор має право призначити своїм рішенням спостережну (наглядову) раду та правління банку після здійснення ним реорганізації та/або емісії акцій банку";
6) частину другу статті 90 виключити.
8. У Законі України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 5, ст. 30; 2007 р., N 2, ст. 15):
1) у частині першій статті 3 слова і цифри "але не більше 1200" замінити словами і цифрами "але не більше 150 000";
2) частину першу статті 21 доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
"4-1) щорічні внески Національного банку України від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами у розмірі, встановленому законом";
3) частину третю статті 24 виключити;
4) частину п'яту статті 25 викласти в такій редакції:
"Національний банк України має право надавати Фонду кредити за обліковою ставкою, встановленою Національним банком України".
9. У Законі України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ) (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., NN 5-8, ст. 78, N 25, ст. 241, N 27-28, ст. 253, N 36-37, ст. 278; N 44, ст. 296, ст. 298; 2009 р., N 6, ст. 24, N 10-11, ст. 138):
1) статтю 13 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"Установити, що у 2008 році державні гарантії за кредитами надаються Кабінетом Міністрів України в установленому ним порядку відповідно до частин першої та другої статті 17 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) загальним обсягом до 10.000.000 тис. гривень".
У зв'язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п'ятою;
2) доповнити статтею 33-1 такого змісту:
"Стаття 33-1. Установити, що відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (ВАТ "Укрексімбанк") реінвестує чистий прибуток, отриманий за наслідками 2008 року, та нерозподілений чистий прибуток минулих років у свій статутний капітал, але не менше 500 млн гривень";
3) статтю 57 доповнити частиною другою такого змісту:
"Міністерство фінансів України щомісячно за результатами виконання місцевих бюджетів надає на термін до дванадцяти календарних місяців безвідсоткові позички на умовах повернення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку відповідним місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування в обсягах невиконання розрахунково визначених Міністерством фінансів України прогнозних надходжень доходів місцевих бюджетів на 2008 рік, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, визначених у додатку N 6 до цього Закону. З цією метою Міністерство фінансів України затверджує на 2008 рік помісячний розпис зазначених доходів та доводить його до відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Погашення зазначених позичок здійснюється за результатами річного звіту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
4) абзац перший статті 76 викласти в такій редакції:
"Стаття 76. Установити, що у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам, музеям, підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні), громадським організаціям ветеранів, громадським організаціям інвалідів, центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги відповідно до статей 14-1, 14-2 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ), Пенсійному фонду України та його органам, державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження";
5) доповнити статтями 84-1 - 84-3 такого змісту:
"Стаття 84-1. Установити, що надходження від приватизації державного майна понад обсяги, визначені статтею 22 цього Закону, спрямовуються на створення Стабілізаційного фонду у складі Державного бюджету України в обсягах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На суму зазначених надходжень до Державного бюджету України Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування, кредитування та видатки державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатках N 2, N 3, N 4 до Закону.
Стаття 84-2. Дозволити Кабінету Міністрів України здійснювати поповнення статутних капіталів державних банків понад обсяги, визначені у додатку N 3 до цього Закону, за рахунок надходжень коштів, отриманих від державних запозичень понад обсяги, встановлені додатком N 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням загального обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону.
На суму зазначених надходжень до Державного бюджету України Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування та видатки державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатках N 2, N 3 до цього Закону.
Стаття 84-3. Установити, що за рішенням Кабінету Міністрів України можуть придбаватися акції банків (частки, паї) в обмін на державні облігації України, випущені чи отримані понад обсяги, встановлені додатком N 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням загального обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону.
На обсяг випущених державних облігацій України Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку N 2 до цього Закону".
10. Абзаци перший та другий пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49-51, ст. 376) замінити одним абзацом такого змісту:
"12. Перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах".
У зв'язку з цим абзаци третій - шостий вважати відповідно абзацами другим - п'ятим.
{ Пункт 11 розділу II втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 }
III. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пунктів 4 і 5 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2009 року.
2. Цей Закон діє до прийняття Верховною Радою України у зв'язку із стабілізацією фінансово-економічної ситуації в Україні рішення щодо втрати чинності розділом I цього Закону та щодо редакції відповідних положень законів України, зміни до яких передбачені розділом II цього Закону, але не пізніше ніж до 1 січня 2011 року, крім пункту 5 розділу II цього Закону, який діє до 1 квітня 2011 року, та частин першої - сьомої статті 2, статей 3 та 3-1 розділу I, підпункту 2 пункту 7 розділу II цього Закону, які діють до 1 січня 2012 року.
3. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити Порядок використання коштів Стабілізаційного фонду, передбачивши їх використання на напрями, визначені у пункті 1 розділу I цього Закону.
5. Установити, що розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати змінюються відповідно до індексу інфляції (індексу споживчих цін).
6. Кабінету Міністрів України, Національному банку України у місячний строк з дня опублікування цього Закону:
1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону.
7. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
8. Національному банку України у місячний строк з дня опублікування цього Закону розглянути питання доцільності врахування субординованого боргу в основному капіталі банків у сумі до 100 відсотків розміру основного капіталу.
9. Кабінету Міністрів України доопрацювати та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про Державний бюджет України на 2009 рік, який повинен бути розрахований на бездефіцитній основі.
10. Кабінету Міністрів України під час розроблення законопроекту про Державний бюджет України на відповідний рік передбачити кошти для компенсації за рахунок загального фонду державного бюджету втрат сільськогосподарських товаровиробників, що виникли у зв'язку із змінами механізму обкладення податком на додану вартість операцій з продажу переробним підприємствам молока і м'яса в живій вазі.
11. Договір між Національним банком України та банком про підтримання ліквідності через відповідні інструменти рефінансування (у тому числі при наданні стабілізаційного кредиту) укладається з урахуванням таких особливостей:
а) якщо банк має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, то така заборгованість вважається добровільно пролонгованою цим банком на строк, не менший строку, на який надається таке рефінансування (але не менший ніж 365 днів);
б) норми підпункту "а" цього пункту поширюються на заборгованість, яка класифікується Національним банком України як субстандартна або сумнівна, що виникла станом на 1 січня 2009 року;
в) достатнім забезпеченням рефінансування (у частині субстандартної або сумнівної заборгованості) вважається подвійне складське свідоцтво, заставні, а також застава майна та майнових прав сільськогосподарського товаровиробника такому банку;
г) при отриманні рефінансування від Національного банку України банк протягом наступних п'яти робочих днів зобов'язаний повідомити позичальника про можливість внесення змін до кредитного договору (укладення додаткового договору) з метою його пролонгації (реструктуризації) за умовами цього пункту. Незалежно від фактичної дати внесення таких змін (укладення додаткового договору) кредит вважається пролонгованим з моменту отримання банком відповідного рефінансування від Національного банку України.
Порушення банком строків надання такого повідомлення або відмова внести відповідні зміни до кредитного договору (укласти з позичальником додатковий договір) протягом 30 робочих днів з моменту отримання відповідного рефінансування вважається порушенням істотних умов договору між Національним банком України та таким банком про підтримання ліквідності через відповідні інструменти рефінансування (у тому числі при наданні стабілізаційного кредиту), що тягне за собою безумовне дострокове повернення такого рефінансування Національному банку України у загальній сумі.
Національний банк України забезпечує виконання норм цього пункту.
11.1. Зазначена пролонгація здійснюється на таких умовах:
а) за процентною ставкою, яка існувала на момент надання такого кредиту, якщо згодом менша ставка не була погоджена сторонами кредитного договору;
б) протягом такої пролонгації вартість застави (за її наявності) не переоцінюється у бік зменшення. При цьому, якщо заставодавець порушує умови пролонгованого кредитного договору, банк-заставодержатель має право запропонувати заставодавцю доповнити такий кредитний договір (укласти додатковий договір) із застереженням про задоволення вимог заставодержателя у досудовому порядку, внаслідок чого право заставодавця на звернення стягнення на предмет застави виникає не раніше 90 календарного дня, наступного за днем, в якому припускається таке порушення;
в) форма (спосіб) нарахування та погашення процентів, а також погашення основного боргу може бути зміненою лише за погодженням з позичальником та не може висуватися як передумова отримання такої пролонгації;
г) не дозволяється запровадження будь-яких додаткових комісій, плат та відшкодувань на користь банку, а також застосування штрафних санкцій до позичальника у зв'язку з такою пролонгацією. Це правило поширюється також на випадки дострокового погашення такого пролонгованого кредиту за рішенням позичальника.
11.2. Не вважається підставою для збільшення категорії ризику за кредитом, який було пролонговано або реструктуризовано шляхом зменшення розміру процентів або основної суми заборгованості сільськогосподарського товаровиробника.
11.3. Банк, який має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, але не звертався до Національного банку України за отриманням рефінансування, зобов'язаний запропонувати таким позичальникам внести зміни до кредитного договору (укласти додатковий договір) на умовах пролонгації, визначених цим пунктом. Наявність таких змін (додаткових договорів) є підставою для надання такому банку відповідного рефінансування від Національного банку України.
11.4. Для цілей цього пункту сільськогосподарським товаровиробником вважається особа, визначена у статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
11.5. Норми цього пункту поширюються також на заборгованість сільськогосподарських товаровиробників перед лізингодавцями - банками України за фінансовим лізингом сільськогосподарської техніки за кодами УКТ ЗЕД 8432-8436, 8701 10-8701 30, 8701 90 ( 2371г-14 ).
11.6. Норми законів України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), "Про заставу" ( 2654-12 ) діють з урахуванням норм цього пункту.
11.7. Рекомендувати банкам надати торгівлі та переробним підприємствам цільові кредити для розрахунків з постачальниками молочної та м'ясної продукції та з селянами за сировину.
12. Передбачити заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2010 року.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 31 жовтня 2008 року N 639-VI