Державою визнається дактильно-жестова мова як засіб міжособового спілкування, а також як засіб навчання інвалідів з вадами слуху.
Жестова мова як мова осіб з вадами слуху є засобом спілкування та навчання і захищається державою.
Правовий статус та сфера застосування дактильно-жестової мови визначаються законодавством України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування:
Інвалідам по слуху забезпечується доступ до засобів масової інформації шляхом титрування та здійснення сурдоперекладу на дактильно-жестову мову глухих інформаційних і тематичних телепрограм, кіно-, відеофільмів у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
сприяють поширенню жестової мови та заохоченню мовної самобутності осіб з вадами слуху;
{ Стаття 23 в редакції Закону N 1773-IV ( 1773-15 ) від 15.06.2004 }
гарантують збереження, вивчення і всебічний розвиток жестової мови, її використання як засобу виховання, навчання, викладання, спілкування і творчості;
забезпечують можливість комунікації інвалідів з вадами слуху в органах, установах та закладах соціального захисту населення, правоохоронних органах, органах пожежної безпеки, аварійно-рятувальних службах, закладах охорони здоров'я, навчальних закладах тощо;
сприяють наданню послуг перекладачів жестової мови громадянам України з вадами слуху, які користуються жестовою мовою;
створюють умови для наукового вивчення жестової мови;
сприяють використанню жестової мови в офіційних відносинах.
Телерадіоорганізації (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування) забезпечують субтитрування або переклад на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
{ Стаття 23 в редакції Законів N 1773-IV ( 1773-15 ) від 15.06.2004, N 4213-VI ( 4213-17 ) від 22.12.2011 }