Ст. 1. Органи і служби у справах дітей, спеціальні установи та заклади, які здійснюють соціальний захист дітей, захист прав дитини і профілактику правопорушень

Чинна редакція, діє з 2026-08-05

Здійснення діяльності із соціального захисту дітей, захисту прав дитини і профілактики правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на:

центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері соціальної політики, соціального захисту населення, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, запобігання та протидії домашньому насильству;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад;

органи опіки та піклування в частині здійснення повноважень та заходів у сфері захисту прав дитини;

органи управління у сфері освіти, заклади освіти, установи та організації системи освіти;

органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;

органи соціального захисту населення, установи та заклади соціального захисту;

територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення з питань надання соціальних послуг, соціальної підтримки сім’ї, оздоровлення та відпочинку дітей;

уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;

приймальники-розподільники для дітей органів Національної поліції України;

суди;

прокуратуру;

центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

уповноважені органи з питань пробації;

спеціальні виховні установи Державної кримінально-виконавчої служби України;

притулки для дітей;

центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

центри соціальної підтримки дітей та сімей;

центри медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров’я;

школи соціальної реабілітації та професійні училища соціальної реабілітації органів управління у сфері освіти;

соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

центри соціальних служб.

У забезпеченні соціального захисту дітей, захисту прав дитини беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадяни України.

Під соціальним захистом дітей та захистом прав дитини у цьому Законі розуміється комплекс заходів, рішень і дій суб’єктів, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, із забезпечення дитини соціальними, освітніми, медичними, правовими та іншими послугами, забезпечення найкращих інтересів дитини, дотримання прав дитини, визначених Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини та законодавством України.

{Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 312-XIV від 11.12.98, № 864-XIV від 08.07.99, № 673-IV від 03.04.2003, № 2377-IV від 20.01.2005, № 609-V від 07.02.2007, № 1254-VI від 14.04.2009, № 5462-VI від 16.10.2012, № 901-VIII від 23.12.2015; в редакції Закону № 2541-IX від 30.08.2022}