( Зупинено дію абзаца першого пункту 1 статті 21 згідно з Декретом N 9-92 від 15.12.92; зупинено дію абзацу першого пункту 1 статті 21 згідно з Декретом N 57-93 від 20.05.93; дію абзаца першого пункту 1 статті 21 відновлено згідно із Законом N 3875-12 від 26.01.94 ) 1. Орендна плата є фіксованим платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності і який визначається як частина розрахункового доходу від господарського використання орендованого майна.
1. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.
Орендна плата зараховується на спеціальні рахунки і використовується для фінансування капітальних вкладень.
2. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
2. Методика розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати визначаються Кабінетом Міністрів України і Фондом державного майна України.
3. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати, якщо з незалежних від нього обставин змінилися умови господарювання, передбачені договором, або істотно погіршився стан об'єкта оренди.
3. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
4. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.
4. Орендарям збиткових і низькорентабельних державних підприємств, організацій орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати.