Порядок ведення колективних переговорів і укладання тарифних угод визначається цим Декретом, Кодексом законів про працю України ( 322-08 ) та іншими актами законодавства.
( Частину першу статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII ( 3693-12 ) від 15.12.93 )
На всіх рівнях колективних переговорів кожна сторона виділяє однакову кількість представників або представники сторін мають однакову кількість голосів.
( Частину другу статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII ( 3693-12 ) від 15.12.93 )
Розбіжності, що виникають з питань укладання, зміни і виконання генеральної та галузевої тарифних угод, розглядаються погоджувальною комісією. Порядок створення та діяльності комісії встановлюється сторонами.
( Частину третю статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII ( 3693-12 ) від 15.12.93 )
Тарифні угоди, укладені відповідно до цього Декрету, мають силу міжгалузевих, галузевих і локальних нормативних актів, що регулюють трудові відносини і є обов'язковими як для сторін, які їх підписали, так і для органів, які вирішують колективні та індивідуальні трудові спори.
( Частину четверту статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII ( 3693-12 ) від 15.12.93 )
Норми генеральної, галузевої та регіональної тарифних угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх членів сторін, що перебувають у сфері дії цих тарифних угод. Приймати рішення з питань оплати праці, що підпадають під договірне регулювання, поза межами тарифних угод заборонено.
( Частину п'яту статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII ( 3693-12 ) від 15.12.93 )
Строки дії тарифних угод визначаються сторонами переговорів. Після закінчення строку дії тарифної угоди її норми продовжують діяти до укладення нової тарифної угоди.
( Частину шосту першу статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII ( 3693-12 ) від 15.12.93 )
Протягом дії тарифних угод ніхто з представників сторін, що перебувають у сфері дії цих угод, односторонньо не може вимагати збільшення (зменшення) розміру оплати праці та пільг понад передбачені тарифною угодою.
Норми тарифної угоди не можуть погіршувати становище трудящих щодо розмірів і порядку надання гарантій та компенсацій порівняно з законодавством. Ті норми цих угод, що погіршують становище працівників порівняно з законодавством, вважаються недійсними.
( Частину восьму статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII ( 3693-12 ) від 15.12.93 )
Норми тарифної угоди виробничого рівня, що допускають рівень оплати праці нижчий від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною тарифною угодою, але не нижчий від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися тільки у разі, коли фінансові труднощі підприємства мають тимчасовий характер, на період їх подолання, але строком не більше шести місяців.
ОСОБЛИВОСТІ ОПЛАТИ ПРАЦІ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІВНИКІВ