Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:
1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;
2) процентну політику;
3) рефінансування комерційних банків;
4) управління золотовалютними резервами;
5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку; ( Пункт 5 статті 25 в редакції Закону N 1919-III ( 1919-14 ) від 13.07.2000 )
6) регулювання імпорту та експорту капіталу;
7) емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними. { Статтю 25 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 1919-III ( 1919-14 ) від 13.07.2000 }
7) запровадження на строк до шести місяців вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті;
{ Частину першу статті 25 доповнено новим пунктом згідно із Законом N 5480-VI ( 5480-17 ) від 06.11.2012 }
8) зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
{ Частину першу статті 25 доповнено новим пунктом згідно із Законом N 5480-VI ( 5480-17 ) від 06.11.2012 }
9) емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними. { Статтю 25 доповнено пунктом згідно із Законом N 1919-III ( 1919-14 ) від 13.07.2000 }
Національний банк має право надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи.
{ Статтю 25 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2478-VI ( 2478-17 ) від 09.07.2010 }