Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:
1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;
2) процентну політику;
3) рефінансування комерційних банків;
4) управління золотовалютними резервами;
5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;
{Пункт 5 статті 25 в редакції Закону № 1919-III від 13.07.2000 }
6) регулювання імпорту та експорту капіталу;
7) запровадження на строк до шести місяців вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті;
{Частину першу статті 25 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 5480-VI від 06.11.2012 }
8) зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
{Частину першу статті 25 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 5480-VI від 06.11.2012 }
9) емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.
{Статтю 25 доповнено пунктом згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000 }
Національний банк має право надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи.
{Статтю 25 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010 }