Ст. 3. Система кооперації, типи кооперативів

Про кооперацію в СРСР · порівняння редакції від 1988-05-26 з редакцією від 1990-06-06

Абзаців змінено: 1, вилучено: 1, додано: 3, без змін: 6.

1. Послідовний розвиток кооперативного руху в країні перетворює кооперацію в широко розгалужену систему, органічно пов'язану з державним сектором економіки та індивідуальною трудовою діяльністю населення.

Кооперативи можуть створюватися і діяти в сільському господарстві, де їх переважаючою формою є колгоспи, в промисловості, будівництві, на транспорті, в торгівлі й громадському харчуванні, у сфері платних послуг та інших галузях виробництва і соціально-культурного життя. ( Абзац другий пункту 1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

Кооператив має право займатись будь-якими видами діяльності за винятком заборонених законодавством Союзу РСР і союзних республік.

Кооператив має право займатися будь-якими видами діяльності, за винятком заборонених законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік. ( Абзац пункту 1 статті 3 в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

Окремими видами діяльності, які визначаються законодавством Союзу РСР, союзних і автономних республік, кооперативи мають право займатися тільки на підставі ліцензій. Порядок видачі ліцензій встановлюється Радою Міністрів СРСР. ( Абзац пункту 1 статті 3 в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

2. У системі соціалістичної кооперації функціонують кооперативи двох основних типів: виробничі і споживчі.

Виробничі кооперативи здійснюють виробництво товарів, продукції, робіт, а також надання платних послуг підприємствам, організаціям, установам і громадянам.

Вони створюються і діють для виробництва, заготівлі, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, виробів виробничо-технічного призначення, виготовлення товарів народного споживання, збирання і переробки вторинної сировини і ділових відходів виробництва, ремонту і обслуговування техніки, виробничого, шляхового і житлово-цивільного будівництва, роздрібної торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування, організації культурного дозвілля, медичної допомоги, надання правових, транспортно-експедиційних, науково-дослідних, проектних, конструкторських, впроваджувальних, спортивно-оздоровчих та інших послуг, а також у сферах рибальства, рибництва і виробництва рибної продукції, заготівлю деревини, видобутку корисних копалин, інших природних ресурсів та в інших галузях господарської діяльності.

Діяльність таких кооперативів грунтується на особистій трудовій участі їх членів.

При загальноосвітній школі, професійно-технічному училищі, середньому спеціальному навчальному закладі, навчально-виробничих, позашкільних закладах, навчальних цехах і дільницях базових підприємств, організацій та господарств можуть створюватися виробничі учнівські кооперативи. Особливості організації і діяльності виробничих учнівських кооперативів, а також надання їм пільг і переваг визначаються законодавством Союзу РСР, союзних і автономних республік. ( Пункт 2 доповнений абзацом п'ятим згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

Споживчі кооперативи задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у торговельному і побутовому обслуговуванні, а також членів кооперативів у житлі, дачах і садових ділянках, гаражах і стоянках для автомобілів, у соціально-культурних та інших послугах. Поряд із зазначеними функціями споживчі кооперативи можуть також розвивати різноманітну виробничу діяльність, тобто бути кооперативами змішаного типу.

Закреслене — текст редакції від 1988-05-26, підкреслене — текст редакції від 1990-06-06. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1988-05-26 або 1990-06-06.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.