Ст. 3. Система кооперації, типи кооперативів

Редакція від 06.06.1990 до 06.03.1991

I. СОЦІАЛІСТИЧНА КООПЕРАЦІЯ І ЇЇ МІСЦЕ В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ

1. Послідовний розвиток кооперативного руху в країні перетворює кооперацію в широко розгалужену систему, органічно пов'язану з державним сектором економіки та індивідуальною трудовою діяльністю населення.

Кооперативи можуть створюватися і діяти в сільському господарстві, в промисловості, будівництві, на транспорті, в торгівлі й громадському харчуванні, у сфері платних послуг та інших галузях виробництва і соціально-культурного життя. ( Абзац другий пункту 1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

Кооператив має право займатися будь-якими видами діяльності, за винятком заборонених законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік. ( Абзац пункту 1 статті 3 в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

Окремими видами діяльності, які визначаються законодавством Союзу РСР, союзних і автономних республік, кооперативи мають право займатися тільки на підставі ліцензій. Порядок видачі ліцензій встановлюється Радою Міністрів СРСР. ( Абзац пункту 1 статті 3 в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

2. У системі соціалістичної кооперації функціонують кооперативи двох основних типів: виробничі і споживчі.

Виробничі кооперативи здійснюють виробництво товарів, продукції, робіт, а також надання платних послуг підприємствам, організаціям, установам і громадянам.

Вони створюються і діють для виробництва, заготівлі, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, виробів виробничо-технічного призначення, виготовлення товарів народного споживання, збирання і переробки вторинної сировини і ділових відходів виробництва, ремонту і обслуговування техніки, виробничого, шляхового і житлово-цивільного будівництва, роздрібної торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування, організації культурного дозвілля, медичної допомоги, надання правових, транспортно-експедиційних, науково-дослідних, проектних, конструкторських, впроваджувальних, спортивно-оздоровчих та інших послуг, а також у сферах рибальства, рибництва і виробництва рибної продукції, заготівлю деревини, видобутку корисних копалин, інших природних ресурсів та в інших галузях господарської діяльності.

Діяльність таких кооперативів грунтується на особистій трудовій участі їх членів.

При загальноосвітній школі, професійно-технічному училищі, середньому спеціальному навчальному закладі, навчально-виробничих, позашкільних закладах, навчальних цехах і дільницях базових підприємств, організацій та господарств можуть створюватися виробничі учнівські кооперативи. Особливості організації і діяльності виробничих учнівських кооперативів, а також надання їм пільг і переваг визначаються законодавством Союзу РСР, союзних і автономних республік. ( Пункт 2 доповнений абзацом п'ятим згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

Споживчі кооперативи задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у торговельному і побутовому обслуговуванні, а також членів кооперативів у житлі, дачах і садових ділянках, гаражах і стоянках для автомобілів, у соціально-культурних та інших послугах. Поряд із зазначеними функціями споживчі кооперативи можуть також розвивати різноманітну виробничу діяльність, тобто бути кооперативами змішаного типу.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.