Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції.
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:
зміни в організації виробництва і праці;
забезпечення продуктивної зайнятості;
нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);
встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
умов і охорони праці;
забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих;
гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників; { Абзац десятий частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5458-VI ( 5458-17 ) від 16.10.2012 }
умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; ( { Частину другу статті 7 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом N 20/97-ВР від 23.01.97 )}
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; { Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 274-VI ( 274-17 ) від 15.04.2008 }
заборона дискримінації. { Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 5207-VI ( 5207-17 ) від 06.09.2012 }
Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.