Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції.
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:
зміни в організації виробництва і праці;
забезпечення продуктивної зайнятості;
нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);
встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
умов і охорони праці;
забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників;
умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
{Частину другу статті 7 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 20/97-ВР від 23.01.97 }
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
{Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 274-VI від 15.04.2008 }
заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу (цькування), а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу (цькування) прав;
{Частину другу статті 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2759-IX від 16.11.2022 }
заборона дискримінації.
{Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 5207-VI від 06.09.2012 }
Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо.
{Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 77-VIII від 28.12.2014 }