У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання;
вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету щодо одного й того самого нерухомого майна;
іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном (неподільним об’єктом незавершеного будівництва, майбутнім об’єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом;
іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов’язання або зобов’язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;
іпотекодержатель - кредитор за основним зобов’язанням;
майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи - боржника;
наступна іпотека - передання в іпотеку нерухомого майна, що вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором;
нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці і невід’ємно пов’язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава (іпотека) об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості регулюється за правилами, визначеними цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому". Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об’єктів регулюється за правилами, визначеними цим Законом;
нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету щодо одного й того самого нерухомого майна;
основне зобов’язання - зобов’язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов’язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою;
пріоритет - переважне право однієї особи щодо права іншої особи на те саме нерухоме майно.
Терміни "неподільний об’єкт незавершеного будівництва", "подільний об’єкт незавершеного будівництва", "об’єкт незавершеного будівництва", "майбутній об’єкт нерухомості" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому".
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Зазначеними нормами не передбачено солідарного обов`язку позичальника та заставодавця/іпотекодавця: майновий поручитель відповідає перед заставодержателем/іпотекодержателем у межах вартості предмета застави/іпотеки.
Правовідносини: відносини застави/іпотеки; відповідальність заставодавця (майнового поручителя) щодо виконання основного зобов'язання
29. За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
30. Відповідно до положень статті 575 ЦК України, статей 1, 2 Закону України «Про іпотеку» іпотека є окремим видом застави, яка полягає у забезпеченні виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.…
Велика Палата ВС, постанова від 04.12.2019 у справі № 346/4531/16-ц, п. 29, 30, 31, 32 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення
Накладення арешту на майно, передане в іпотеку, не позбавляє іпотекодержателя права задовольнити свої вимоги у майбутньому і не скасовує для нього правил пріоритетності; якщо право іпотекодержателя виникло до вжиття заходів забезпечення позову, його права захищені правилами пріоритетності і немає потреби оскаржувати саме забезпечення позову як таким, що порушує права іпотекодержателя.
Правовідносини: майнові відносини щодо іпотеки та пріоритетності прав іпотекодержателя при накладенні арешту
Накладення арешту на заставлене майно не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги в майбутньому і не скасовує для нього правил пріоритетності, передбачених Законом України «Про іпотеку», оскільки відповідно до статті 1 зазначеного Закону іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього майна боржника у порядку, встановленому Законом.
У той же час Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової п…
Об'єднана палата ВС, постанова від 05.05.2025 у справі № 466/2651/23 · цитують у 15 рішеннях · текст рішення
Вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі відповідає законодавству; до моменту реалізації предмета іпотеки стягувач не позбавлений права неодноразово (частинами) ініціювати погашення заборгованості шляхом вчинення відповідних виконавчих написів.
Правовідносини: стягнення заборгованості за іпотечними договорами; позасудове звернення стягнення
6.2.4. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
6.2.5.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 21.02.2019 у справі № 910/289/18, п. 6.2.4, 6.2.5, 6.2.6, 6.2.7, 6.2.8, 6.2.9 · цитують у 6 рішеннях · текст рішення
Метою забезпечувального зобовʼязання (застави, іпотеки) є надання кредитору пріоритетного перед іншими кредиторами права задоволення своїх вимог за рахунок переданого в забезпечення майна боржника.
Правовідносини: відносини застави/іпотеки; права заставодержателя
21. Верховний Суд зазначає, що метою забезпечувального зобов`язання, такого як застава (іпотека), є набуття кредитором (заставодержателем) переважного перед іншими кредиторами боржника (заставодавця) права задоволення своїх вимог за рахунок переданого в забезпечення зобов`язання майна боржника (предмета застави (іпотеки), що прямо випливає зі змісту статті 1 Закону України "Про заставу", статей 1, 3 Закону України "Про іпотеку".
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 30.07.2019 у справі № 903/825/18, п. 21 · цитують у 75 рішеннях · текст рішення
Ухвала про накладення арешту на заставлене майно очевидно та безпосередньо впливає на пріоритетний майновий інтерес заставодержателя, позбавляючи його можливості позасудової реалізації предмета застави, тому така особа, хоч формально не є учасником спору, має право на апеляційний перегляд відповідного рішення.
Правовідносини: відносини забезпечення зобовʼязань (застава/іпотека) та процесуальне право апеляційного оскарження
18. Ухвала суду першої інстанції від 12 листопада 2018 року про вжиття заходів забезпечення такого позову обґрунтована тим, що більшість належного відповідачу майна перебуває в заставі та іпотеці для забезпечення виконання зобов`язань останнього перед третіми особами, що за припущенням суду може ускладнити виконання судового рішення у даній справі, оскільки необхідність виконання забезпечених заставою майна зобов`язань відповідача може спричинити звернення стягнення на це майно, а також на інше майно, яке не є обтяженим.
19.…
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 30.07.2019 у справі № 903/825/18, п. 18, 21, 22, 23 · цитують у 75 рішеннях · текст рішення
Заставодавець залишається власником заставленого майна, але під час дії забезпечення позбавлений правомочності розпоряджатися ним; заставодержатель у разі порушення забезпеченого зобовʼязання має право у будь‑який момент, переважно перед іншими кредиторами, звернути стягнення на предмет застави для задоволення своїх вимог.
Правовідносини: права і обмеження власника заставленого майна та порядок реалізації прав заставодержателя
22. Особливістю таких правовідносин є те, що заставодавець хоча і залишається власником переданого в заставу майна, проте на період забезпечення позбавлений правомочності розпорядження цим майном, а заставодержатель у свою чергу у випадку порушення боржником забезпеченого зобов`язання має право у будь-який момент переважно перед іншими кредиторами такого боржника задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на заставлене майно. У зв`язку з чим заставодержатель має власний пріоритетний майновий інтерес до отриманого в заставу майна боржника, який може бути реалізований ним у будь-який момент у разі порушення забезпеченого зобов`язання.
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 30.07.2019 у справі № 903/825/18, п. 22 · цитують у 75 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.