{ Назва статті 17 в редакції Закону N 3265-VI ( 3265-17 ) від 21.04.2011 }
1. Дефолт емітента звичайних іпотечних облігацій (далі - дефолт) настає у разі:
1) невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань за іпотечними облігаціями у строки, визначені у проспекті емісії;
2) порушення щодо емітента провадження у справі про банкрутство або призначення тимчасового адміністратора чи ліквідатора;
3) настання інших випадків, визначених у проспекті емісії.
{ Частина перша статті 17 в редакції Закону N 3265-VI ( 3265-17 ) від 21.04.2011 }
2. У разі настання дефолту власники звичайних іпотечних облігацій набувають такі права: { Абзац перший частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3265-VI ( 3265-17 ) від 21.04.2011 }
1) вимагати від емітента дострокового виконання грошових зобов'язань за іпотечними облігаціями;
2) вжити заходів примусового стягнення заборгованості емітента за іпотечними облігаціями відповідно до законодавства;
3) звернути стягнення на іпотечне покриття;
4) задовольнити свої вимоги за рахунок інших активів емітента у разі недостатності коштів після звернення стягнення на іпотечне покриття.
Власники звичайних іпотечних облігацій здійснюють зазначені у цій статті права через управителя.
3. Технічний дефолт емітента звичайних іпотечних облігацій (далі - технічний дефолт) - порушення емітентом передбачених цим Законом та проспектом емісії звичайних іпотечних облігацій вимог до іпотечного покриття та/або його характеристик без порушення виконання зобов'язань перед власниками звичайних іпотечних облігацій.
Технічний дефолт не тягне за собою наслідків, що настають у разі дефолту.
{ Статтю 17 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3265-VI ( 3265-17 ) від 21.04.2011 }