1. Звернення стягнення на іпотечне покриття здійснюється у разі дефолту шляхом продажу іпотечного покриття або в інший спосіб, не заборонений законом.
{Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }
2. Емітент має право у будь-який час після отримання вимоги про звернення стягнення на іпотечне покриття і до його продажу або передачі іншій особі в повному обсязі виконати свої зобов'язання за іпотечними облігаціями, а власники іпотечних облігацій зобов'язані прийняти таке виконання. У такому разі емітент зобов'язаний відшкодувати адміністратору за випуском облігацій всі витрати, пов'язані з проведенням процедури звернення стягнення.
{Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }
3. Будь-які кошти, які підлягають виплаті у процесі примусового стягнення заборгованості емітента за іпотечними облігаціями, спрямовуються на грошовий рахунок Центрального депозитарію цінних паперів у Національному банку України, а від продажу іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій - на рахунок адміністратора за випуском облігацій, якщо інше не передбачено проспектом (рішенням про емісію) структурованих іпотечних облігацій та/або договором про управління іпотечним покриттям випуску структурованих іпотечних облігацій. Після відшкодування всіх витрат, пов’язаних із зверненням стягнення на іпотечне покриття і управлінням та обслуговуванням відповідних іпотечних активів, виручка від продажу іпотечного покриття розподіляється між власниками іпотечних облігацій пропорційно до належних їм облігацій. У разі коли виручка від продажу іпотечного покриття перевищує розмір зобов’язань за іпотечними облігаціями та витрат, пов’язаних із зверненням стягнення на іпотечне покриття, управлінням та обслуговуванням відповідних іпотечних активів, її надлишок повертається емітенту.
{Частина третя статті 11 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 }