Ст. 6. Гарантії права на інформацію

Про інформацію · порівняння редакції від 1992-10-02 з редакцією від 2005-07-22

Абзаців змінено: 1, вилучено: 0, додано: 1, без змін: 9.

Державна інформаційна політика - це сукупність основних напрямів і способів діяльності держави по одержанню, використанню, поширенню та зберіганню інформації.

Головними напрямами і способами державної інформаційної політики є:

забезпечення доступу громадян до інформації;

створення національних систем і мереж інформації;

зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;

забезпечення ефективного використання інформації;

сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів;

створення загальної системи охорони інформації;

сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України.України;

сприяння задоволенню інформаційних потреб закордонних українців. ( Частину другу статті 6 доповнено абзацом згідно із Законом N 2707-IV ( 2707-15 ) від 23.06.2005 )

Державну інформаційну політику розробляють і здійснюють органи державної влади загальної компетенції, а також відповідні органи спеціальної компетенції.

Закреслене — текст редакції від 1992-10-02, підкреслене — текст редакції від 2005-07-22. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1992-10-02 або 2005-07-22.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.