1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, з метою підвищення рівня енергетичної ефективності будівель з урахуванням місцевих кліматичних умов та забезпечення належних умов для проживання та/або життєдіяльності людей у таких будівлях.
2. Положення цього Закону щодо обов’язковості дотримання мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель та обов’язковості сертифікації енергетичної ефективності не поширюються на:
1) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки (крім випадків отримання державної підтримки на здійснення термомодернізації);
2) будівлі, які є об’єктами культурної спадщини;
3) окремо розташовані будівлі з опалюваною площею менше 50 квадратних метрів.
3. Будівлями, Перелік видів будівель промислового та сільськогосподарського призначення, об’єктів енергетики, транспорту, зв’язку, оборони, складів, будівель, призначених для проведення богослужінь і релігійних заходів релігійними організаціями, та інших будівель, на які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності, є:встановлюється Кабінетом Міністрів України.
1) будівлі промислового та сільськогосподарського призначення, об’єкти енергетики, транспорту, зв’язку та оборони, склади;
{Частина третя статті 2 в редакції Закону № 3764-IX від 04.06.2024 }
2) будівлі, призначені для проведення богослужінь та релігійних заходів релігійними організаціями.
{Частину четверту статті 2 виключено на підставі Закону № 3764-IX від 04.06.2024 }
4. Перелік будівель, зазначених у пункті 1 частини третьої цієї статті, на які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
{Стаття 2 в редакції Закону № 2392-IX від 09.07.2022 }