Ст. 4. Державна політика щодо державної таємниці

Редакція від 21.01.1994 до 25.10.1999

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Власник інформації, що віднесена до державної таємниці, або її матеріальних носіїв здійснює своє право власності з урахуванням обмежень, встановлених відповідно до цього Закону.

Порядок та умови охорони державної таємниці, включаючи встановлення спеціального режиму користування і розпорядження інформацією, що віднесена до державної таємниці, та її носіями, визначаються відповідно до цього Закону договором між власником інформації або її носіїв та Державним комітетом України з питань державних секретів.

Якщо зазначені в договорі обмеження права власності на інформацію, що віднесена до державної таємниці, та її носії завдають шкоди їх власнику, ця шкода компенсується власнику у повному обсязі, включаючи неодержані доходи, за рахунок держави.

Якщо власник інформації, що віднесена до державної таємниці, або її носіїв відмовляється від укладення договору про охорону державної таємниці або порушує його, за рішенням суду ця інформація або її носії можуть бути вилучені у власність держави. Порядок і розміри компенсації за таке вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.