1. Особи, винні в порушенні порядку видобутку, виробництва, використання і реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до законодавчих актів України.
2. Суб'єкти підприємницької діяльності, що виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та мають право в установленому порядку на їх клеймування пробірним клеймом, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі за невідповідність зазначених виробів державним стандартам.
3. Суб'єкти підприємницької діяльності, що виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, клеймування яких здійснюють в установленому порядку органи державного пробірного контролю, органи, які здійснюють державний пробірний контроль, несуть солідарну відповідальність з органами державного пробірного контролю органами, які здійснюють державний пробірний контроль, за шкоду, заподіяну особам невідповідністю зазначених виробів державним стандартам. ( Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000 )
4. Суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність:
за реалізацію на території України ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, які не мають державного пробірного клейма, - сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості реалізованих виробів;
за виготовлення ювелірних та побутових виробів з використанням державного пробірного клейма, вилученого з іншого виробу з дорогоцінного металу, - сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості виготовлених виробів за діючими роздрібними цінами.
5. Начальники регіональних державних інспекцій пробірного контролю Голова Державної пробірної служби та його заступники на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, видають суб'єкту підприємницької діяльності постанову про накладення штрафу за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України. ( Абзац перший частини п'ятої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000 )
Один примірник постанови надсилається державному податковому органу за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності для контролю за сплатою штрафів.
У разі невиконання порушником постанови протягом 15 днів з дня її видачі сума штрафу стягується у безспірному порядку державним податковим органом.
Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.
Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.