Ст. 22. Відповідальність за порушення порядку видобутку, виробництва, використання та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних та побутових виробів з них

Редакція від 24.10.2000 до 26.06.2003

Розділ III. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ І ДОРОГОЦІННИМ КАМІННЯМ

1. Особи, винні в порушенні порядку видобутку, виробництва, використання і реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до законодавчих актів України.

2. Суб'єкти підприємницької діяльності, що виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та мають право в установленому порядку на їх клеймування пробірним клеймом, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі за невідповідність зазначених виробів державним стандартам.

3. Суб'єкти підприємницької діяльності, що виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, клеймування яких здійснюють в установленому порядку органи, які здійснюють державний пробірний контроль, несуть солідарну відповідальність з органами, які здійснюють державний пробірний контроль, за шкоду, заподіяну особам невідповідністю зазначених виробів державним стандартам. ( Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000 )

4. Суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність:

за реалізацію на території України ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, які не мають державного пробірного клейма, - сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості реалізованих виробів;

за виготовлення ювелірних та побутових виробів з використанням державного пробірного клейма, вилученого з іншого виробу з дорогоцінного металу, - сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості виготовлених виробів за діючими роздрібними цінами.

5. Голова Державної пробірної служби та його заступники на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, видають суб'єкту підприємницької діяльності постанову про накладення штрафу за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України. ( Абзац перший частини п'ятої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000 )

Один примірник постанови надсилається державному податковому органу за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності для контролю за сплатою штрафів.

У разі невиконання порушником постанови протягом 15 днів з дня її видачі сума штрафу стягується у безспірному порядку державним податковим органом.

Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.

Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.