1. Купівля-продаж цінностей із Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, виходячи з необхідності забезпечення поточних та перспективних потреб в обсягах, необхідних для: { Абзац перший частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
забезпечення виробничих, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб держави;
продажу суб'єктам господарювання;
закладення резерву до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України;
продажу Національному банку України банківських металів;
продажу на світовому ринку;
продажу на інші цілі, визначені Кабінетом Міністрів України.
2. Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді та виробами з них, що належать суб'єктам господарювання на праві власності ( 802-98-п ), встановлюються Кабінетом Міністрів України.
{ Абзац другий частини другої статті 14 виключено на підставі Закону N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010 }
3. Продаж дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України суб'єктам господарювання здійснюється Державним сховищем у порядку ( 653-98-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.
4. Порядок торгівлі банківськими металами встановлюється Національним банком України.
5. Торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб'єктами господарювання на території України тільки за наявності державного пробірного клейма.