1. Купівля-продаж цінностей із Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України здійснюється за рішенням Міністерства фінансів України виходячи з необхідності забезпечення поточних та перспективних потреб в обсягах, необхідних для:
забезпечення виробничих, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб держави;
продажу суб'єктам підприємницької діяльності;
закладення резерву до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України;
продажу Національному банку України банківських металів;
продажу на світовому ринку;
продажу на інші цілі, визначені Кабінетом Міністрів України.
2. Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді та виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законодавством. ( Частину другу статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006 )
3. Продаж дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України суб'єктам підприємницької діяльності здійснюється Державним сховищем у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
4. Порядок торгівлі банківськими металами встановлюється Національним банком України.
5. Торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності на території України тільки за наявності державного пробірного клейма.