1. На підприємстві громадяни СРСР реалізують своє конституційне право на працю та її оплату відповідно до результатів праці, її кількості і якості.
Обов'язок кожного трудівника - чесно і сумлінно працювати, підвищувати продуктивність праці, поліпшувати якість продукції, берегти і примножувати народне добро, додержувати трудової дисципліни.
Підприємство зобов'язане ефективно використовувати працю працівників і на цій основі добиватися підвищення добробуту колективу, успішного розв'язання завдань його виробничого і соціального розвитку. Воно повинне поряд з матеріальним стимулюванням широко застосовувати різноманітні форми морального заохочення працівників за високі досягнення у праці.
Заробітна плата кожного працівника визначається кінцевими результатами роботи, особистим трудовим внеском працівника і максимальним розміром не обмежується.
2. Для найбільш повного використання трудового потенціалу і створення умов для високопродуктивної діяльності кожного працівника підприємство:
встановлює технічно обгрунтовані норми праці і в міру поліпшення організації праці та виробництва, проведення технічних заходів переглядає їх;
добивається виконання зростаючих обсягів робіт з відносно меншою чисельністю персоналу;
проводить атестацію і раціоналізацію робочих місць, визначає їх потрібну кількість і ліквідує зайві робочі місця;
встановлює форми організації праці працівників, проводить тарифікацію, присвоює розряди робітникам і категорії спеціалістам, організує впровадження передових методів і прийомів праці;
встановлює режим робочого часу і часу відпочинку, погоджуючи його з місцевою Радою народних депутатів, запроваджує гнучкі графіки, дозволяє роботу з неповним робочим днем і неповним робочим тижнем, організує надомну працю, а також визначає відповідно до законодавства тривалість додаткових відпусток.
Підприємство забезпечує на основі гласності об'єктивну оцінку особистого трудового внеску працівника в результати господарської діяльності, заохочує сумлінну працю, створює обстановку нетерпимості до порушників дисципліни та бракоробів, застосовує до них суворі заходи матеріального, дисциплінарного і громадського впливу.
3. З метою підвищення ефективності праці, посилення колективної заінтересованості й відповідальності за результати роботи, формування у працівників господарського ставлення до використання засобів виробництва підприємство:
використовує бригадний госпрозрахунок і підряд як основні колективні форми організації та стимулювання праці. В разі потреби до бригади включаються інженерно-технічні працівники та інші спеціалісти;
переводить на підрядну форму дільниці, цехи та інші підрозділи. Робота таких підрозділів організується за договором між колективом і адміністрацією з закріпленням необхідного майна за відповідним підрозділом і оплатою праці за довгочасними нормативами;
застосовує, якщо необхідно, сімейний підряд.
4. Підприємство формує за встановленим нормативом фонд заробітної плати (фонд оплати праці) залежно від кінцевих результатів роботи. Воно зобов'язане забезпечувати відповідно до затверджених нормативів випередження приросту продуктивності праці порівняно з приростом середньої заробітної плати.
4. Підприємство формує фонд заробітної плати і фонд матеріального заохочення (фонд оплати праці) залежно від кінцевих результатів роботи. Раціональне співвідношення частки коштів госпрозрахункового доходу колективу, що направляється на відтворення, і частки коштів на оплату праці регулюється системою оподаткування. ( Абзац перший пункту 4 статті 14 в редакції Закону СРСР N 319-I ( v0319400-89 ) від 03.08.89 )
У межах фонду заробітної плати, визначеного за нормативом, підприємство самостійно з урахуванням специфіки виробництва і завдань, які стоять перед ним, встановлює фонд заробітної плати по окремих категоріях працівників - конструкторів, технологів, наукових працівників; працівників служб технічного контролю. Підприємство зобов'язане забезпечувати відносне скорочення чисельності управлінського персоналу і частки коштів, що направляються на його утримання.
Підприємство визначає загальну чисельність працівників, їх професійний і кваліфікаційний склад, затверджує штати.
5. Підприємство зобов'язане використовувати оплату праці як надзвичайно важливий засіб стимулювання зростання її продуктивності, прискорення науково-технічного прогресу, поліпшення якості продукції, підвищення ефективності виробництва і зміцнення дисципліни. Воно забезпечує запровадження нових тарифних ставок і посадових окладів за рахунок коштів, зароблених трудовим колективом.
Підприємство має право:
визначати форми і системи оплати праці працівників, не допускаючи зрівняльності;
визначати робочі місця, на яких оплата провадиться за підвищеними тарифними ставками, а також надавати з урахуванням конкретних умов праці додаткові пільги робітникам і службовцям;
запроваджувати доплати за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, у тому числі по посадах і професіях, які належать до різних категорій працівників, без обмеження розмірів цих доплат, за рахунок і в межах економії фонду заробітної плати, яка утворюється по тарифних ставках (посадових окладах) вивільнених працівників;
установлювати за рахунок економії фонду заробітної плати по кожній категорії працівників надбавки: робітникам - за професійну майстерність, керівникам, спеціалістам і службовцям - за високі досягнення в праці і виконання особливо важливої роботи на строк її проведення;
встановлювати посадові оклади керівникам підрозділів, спеціалістам і службовцям без додержання середніх окладів за штатним розписом і без урахування співвідношень їх кількості;
визначати конкретні напрями використання фонду матеріального заохочення;
розробляти і затверджувати порядок преміювання робітників, керівних працівників, конструкторів, технологів і службовців структурних одиниць і підрозділів;
забезпечувати переваги у стимулюванні праці конструкторів, технологів та інших працівників, безпосередньо зв'язаних з розробкою і впровадженням у виробництво найновішої техніки і технології, винаходів і раціоналізаторських пропозицій.
6. Вдосконалення організації та оплати праці, заходи щодо соціального розвитку трудового колективу і розподіл соціальних благ, контроль правильності застосування встановлених систем оплати праці і розрахунків з трудящими здійснюються на підприємстві спільно або за погодженням з профспілковим комітетом.