1. На підприємстві громадяни СРСР реалізують своє конституційне право на працю та її оплату відповідно до результатів праці, її кількості і якості.
Обов'язок кожного трудівника - чесно і сумлінно працювати, підвищувати продуктивність праці, поліпшувати якість продукції, берегти і примножувати народне добро, додержувати трудової дисципліни.
Підприємство зобов'язане ефективно використовувати працю працівників і на цій основі добиватися підвищення добробуту колективу, успішного розв'язання завдань його виробничого і соціального розвитку. Воно повинне поряд з матеріальним стимулюванням широко застосовувати різноманітні форми морального заохочення працівників за високі досягнення у праці.
Заробітна плата кожного працівника визначається кінцевими результатами роботи, особистим трудовим внеском працівника і максимальним розміром не обмежується.
2. Для найбільш повного використання трудового потенціалу і створення умов для високопродуктивної діяльності кожного працівника підприємство:
встановлює технічно обгрунтовані норми праці і в міру поліпшення організації праці та виробництва, проведення технічних заходів переглядає їх;
добивається виконання зростаючих обсягів робіт з відносно меншою чисельністю персоналу;
проводить атестацію і раціоналізацію робочих місць, визначає їх потрібну кількість і ліквідує зайві робочі місця;
встановлює форми організації праці працівників, проводить тарифікацію, присвоює розряди робітникам і категорії спеціалістам, організує впровадження передових методів і прийомів праці;
встановлює режим робочого часу і часу відпочинку, погоджуючи його з місцевою Радою народних депутатів, запроваджує гнучкі графіки, дозволяє роботу з неповним робочим днем і неповним робочим тижнем, організує надомну працю, а також визначає відповідно до законодавства тривалість додаткових відпусток.
Підприємство забезпечує на основі гласності об'єктивну оцінку особистого трудового внеску працівника в результати господарської діяльності, заохочує сумлінну працю, створює обстановку нетерпимості до порушників дисципліни та бракоробів, застосовує до них суворі заходи матеріального, дисциплінарного і громадського впливу.
3. З метою підвищення ефективності праці, посилення колективної заінтересованості й відповідальності за результати роботи, формування у працівників господарського ставлення до використання засобів виробництва підприємство:
використовує бригадний госпрозрахунок і підряд як основні колективні форми організації та стимулювання праці. В разі потреби до бригади включаються інженерно-технічні працівники та інші спеціалісти;
переводить на підрядну форму дільниці, цехи та інші підрозділи. Робота таких підрозділів організується за договором між колективом і адміністрацією з закріпленням необхідного майна за відповідним підрозділом і оплатою праці за довгочасними нормативами;
застосовує, якщо необхідно, сімейний підряд.
4. Підприємство формує фонд заробітної плати і фонд матеріального заохочення (фонд оплати праці) залежно від кінцевих результатів роботи. Раціональне співвідношення частки коштів госпрозрахункового доходу колективу, що направляється на відтворення, і частки коштів на оплату праці регулюється системою оподаткування. ( Абзац перший пункту 4 статті 14 в редакції Закону СРСР N 319-I ( v0319400-89 ) від 03.08.89 )
У межах фонду заробітної плати, визначеного за нормативом, підприємство самостійно з урахуванням специфіки виробництва і завдань, які стоять перед ним, встановлює фонд заробітної плати по окремих категоріях працівників - конструкторів, технологів, наукових працівників; працівників служб технічного контролю. Підприємство зобов'язане забезпечувати відносне скорочення чисельності управлінського персоналу і частки коштів, що направляються на його утримання.
Підприємство визначає загальну чисельність працівників, їх професійний і кваліфікаційний склад, затверджує штати.
5. Підприємство зобов'язане використовувати оплату праці як надзвичайно важливий засіб стимулювання зростання її продуктивності, прискорення науково-технічного прогресу, поліпшення якості продукції, підвищення ефективності виробництва і зміцнення дисципліни. Воно забезпечує запровадження нових тарифних ставок і посадових окладів за рахунок коштів, зароблених трудовим колективом.
Підприємство має право:
визначати форми і системи оплати праці працівників, не допускаючи зрівняльності;
визначати робочі місця, на яких оплата провадиться за підвищеними тарифними ставками, а також надавати з урахуванням конкретних умов праці додаткові пільги робітникам і службовцям;
запроваджувати доплати за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, у тому числі по посадах і професіях, які належать до різних категорій працівників, без обмеження розмірів цих доплат, за рахунок і в межах економії фонду заробітної плати, яка утворюється по тарифних ставках (посадових окладах) вивільнених працівників;
установлювати за рахунок економії фонду заробітної плати по кожній категорії працівників надбавки: робітникам - за професійну майстерність, керівникам, спеціалістам і службовцям - за високі досягнення в праці і виконання особливо важливої роботи на строк її проведення;
встановлювати посадові оклади керівникам підрозділів, спеціалістам і службовцям без додержання середніх окладів за штатним розписом і без урахування співвідношень їх кількості;
визначати конкретні напрями використання фонду матеріального заохочення;
розробляти і затверджувати порядок преміювання робітників, керівних працівників, конструкторів, технологів і службовців структурних одиниць і підрозділів;
забезпечувати переваги у стимулюванні праці конструкторів, технологів та інших працівників, безпосередньо зв'язаних з розробкою і впровадженням у виробництво найновішої техніки і технології, винаходів і раціоналізаторських пропозицій.
6. Вдосконалення організації та оплати праці, заходи щодо соціального розвитку трудового колективу і розподіл соціальних благ, контроль правильності застосування встановлених систем оплати праці і розрахунків з трудящими здійснюються на підприємстві спільно або за погодженням з профспілковим комітетом.