згаданого Закону не ставить обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності сплатити штраф за порушення антимонопольного законодавства у залежність від фінансового стану платника. Стаття 83 АПК України та стаття 205 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) надають суду право зменшувати розмір неустойки (пені, штрафу) лише у випадках порушення суб'єктом підприємницької діяльності зобов'язань за цивільно-правовими угодами, а не будь-яку неустойку взагалі. Тому арбітражному суду слід керуватись вимогами антимонопольного законодавства.
7. Чи правомірне застосування податковими органами фінансових санкцій за перевищення ліміту залишку готівки у касі, якщо підприємство працює цілодобово, а готівку здає до банку один раз на добу?
Указ Президента України від 12.06.95 N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" не ставить застосування фінансових санкцій за перевищення лімітів залишку готівки в касах у залежність від специфіки роботи того чи іншого підприємства. Частина перша пункту 2 Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.02.95 N 21 ( v0228500-95 ) (в редакції постанови Правління НБУ від 13.10.97 N 334 ( z0530-97 ) з подальшими змінами і доповненнями), надає підприємству (клієнту) право протягом року звернутись до обслуговуючого банку з заявкою-розрахунком про перегляд встановленого ліміту залишку готівки в касі. Отже підприємство, яке працює цілодобово, може скористатись цим правом з огляду на специфіку його роботи.
Відповідно до частини першої пункту 1 названого вище Порядку його дія поширюється на усіх юридичних осіб (крім банків і органів зв'язку) незалежно від форми власності і виду діяльності, які здійснюють касові операції в національній валюті.
8. Чи можливе звернення стягнення заборгованості за розрахунками на майно боржника, яке знаходиться у податковій заставі, за умови, що вартість наявного майна перевищує суми боргу за розрахунками та податковою заборгованістю?
Згідно зі статтею 2 Указу Президента України від 04.03.98 N 167/98 "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" з дня виникнення податкової заборгованості у податковій заставі перебуває все майно і майнові права платника податків, тобто названий Указ не пов'язує розмір недоїмки за податками чи іншими обов'язковими платежами з загальною вартістю всього майна боржника. На підставі статті 6 цього ж Указу державна податкова служба має пріоритет щодо цього майна і майнових прав.
9. Чи може орган місцевого самоврядування нести матеріальну відповідальність та відшкодовувати збитки, завдані порушенням вимог Закону України "Про відходи"?
Статті 42 і 43 Закону України "Про відходи" ( 187/98-ВР ) не містять будь-яких винятків щодо притягнення до відповідальності за порушення законодавства про відходи осіб, винних у таких порушеннях. Тому органи місцевого самоврядування повинні відшкодовувати шкоду, завдану невиконанням покладених на них статтею 21 цього Закону обов'язків, на загальних підставах.
10. Хто і у якому порядку повинен виконувати ухвали і постанови арбітражного суду, оскільки статтею 348 Цивільного процесуального кодексу України передбачено виконання лише рішень арбітражного суду?
( Пункт 10 виключено на підставі Листа Вищого арбітражного суду N 01-8/296 ( v_296800-01 ) від 05.03.2001 )
Відповідно до статті 349 Цивільного процесуального кодексу України ( 1503-06 ) виконавчим документом є виключно наказ арбітражного суду. Тому незалежно від форми процесуального документа, який містить приписи, що підлягають виконанню судовим виконавцем, арбітражний суд повинен видавати наказ про примусове виконання вимог суду.
10. Чи обов'язкове пред'явлення претензії у випадку, коли безспірне стягнення боргу за визнаною претензією неможливе через відсутність коштів на рахунку боржника, а кредитор звертається до арбітражного суду з позовом про звернення стягнення на майно боржника?
11. Чи обов'язкове пред'явлення претензії у випадку, коли безспірне стягнення боргу за визнаною претензією неможливе через відсутність коштів на рахунку боржника, а кредитор звертається до арбітражного суду з позовом про звернення стягнення на майно боржника?
У разі коли боржник визнав претензію, але у нього відсутні відповідні кошти, кредитор відповідно до вимог статей 6 і 32 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) вправі звернутися до арбітражного суду з позовом про звернення стягнення на майно боржника. Визначальним у такій ситуації є сам факт визнання претензії, а звернення стягнення на майно - лише способом задоволення вимог кредитора.
Отже за наявності визнаної боржником, але фактично не задоволеної претензії кредитор, звертаючись з позовом про звернення стягнення на майно боржника, не зобов'язаний у зв'язку з цим пред'являти боржникові ще одну претензію.
( Пункт 11 в редакції Листа Вищого арбітражного суду N 01-8/612 ( v_612800-99 ) від 30.12.99; із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого арбітражного суду N 01-8/204 ( v_204800-00 ) від 10.05.2000 )
12. 11. Чи може прокурор (його заступник) звертатись з позовом про звернення стягнення на майно боржника за наявності даних про відсутність на рахунках останнього коштів?
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статті 20 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) та абзацу четвертого частини першої статті 2 АПК ( 1798-12 ) прокурор (його заступник) вправі звертатись до арбітражного суду в інтересах громадян і держави з будь-якими підвідомчими арбітражному суду позовами.
Заступник Голови Вищого арбітражного суду України А.Осетинський