Ст. 21. Права громадян, підприємств, установ і організацій на бібліотечне обслуговування

Про бібліотеки і бібліотечну справу · порівняння редакції від 1995-01-27 з редакцією від 2000-04-28

Абзаців змінено: 0, вилучено: 5, додано: 9, без змін: 0.

Формами бібліотечного обслуговування є: абонемент, читальний зал, обслуговування поза бібліотекою (бібліотечні пункти, пересувні бібліотеки), а також інші форми.

Громадяни України незалежно від статі, віку, національності, освіти, соціального походження, політичних та релігійних переконань, місця проживання мають право на бібліотечне обслуговування, яке може бути у формі:

Користувачами бібліотечних послуг є: юридичні і фізичні особи України, зарубіжних країн та особи без громадянства.

абонемента (у тому числі міжбібліотечного);

Користування бібліотечними послугами є добровільним і здійснюється на умовах і у порядку, що передбачені правилами, які встановлюються власником бібліотеки.

системи читальних залів;

Типові правила користування бібліотеками затверджуються Міністерством культури України.

дистанційного обслуговування засобами телекомунікації;

Правилами користування бібліотекою може передбачатися грошова застава за особливо цінні книги та об'єкти користування.

бібліотечних пунктів;

пересувних бібліотек.

Громадяни України, підприємства, установи та організації мають право вільного вибору бібліотек відповідно до своїх потреб.

Права громадян України, підприємств, установ і організацій на бібліотечне обслуговування забезпечуються створенням мережі бібліотек та різноманітністю їх видів, безкоштовністю основних бібліотечних послуг.

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами на бібліотечне обслуговування, що і громадяни України.

Закреслене — текст редакції від 1995-01-27, підкреслене — текст редакції від 2000-04-28. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1995-01-27 або 2000-04-28.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.