1. Господарську діяльність залізничного перевізника з перевезення вантажів та/або пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом та/або з надання послуги тяги провадять, за умови отримання відповідної ліцензії. Умови отримання ліцензії з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, встановлюють ліцензійні умови, затверджені Кабінетом Міністрів України.
Ліцензія підтверджує право перевізника на провадження господарської діяльності щодо здійснення одного чи кількох видів перевезень (перевезення вантажів та/або пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти тяговим рухомим складом залізничними коліями загального користування) та/або діяльності з надання послуги тяги.
2. Ліцензування видів господарської діяльності у сфері залізничного транспорту здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, відповідно до законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про адміністративну процедуру", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Для отримання ліцензії та провадження діяльності залізничного перевізника суб’єкт господарювання має відповідати вимогам щодо:
1) бездоганної ділової репутації ліцензіата;
2) належного фінансового стану ліцензіата;
3) професійної компетентності управлінського персоналу ліцензіата;
4) забезпечення страхування відповідальності відповідно до статті 22 Закону України "Про залізничний транспорт" та Закону України "Про страхування".
3. Здобувач ліцензії, ліцензіат є таким, що має бездоганну ділову репутацію, якщо:
1) його не визнано неплатоспроможним відповідно до законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
2) його посадові особи не визнані у встановленому законом порядку винними у вчиненні злочину, пов’язаного із службовою або професійною діяльністю, зокрема у порушенні вимог законодавства у сферах господарської діяльності, безпеки на залізничному транспорті, протидії торгівлі людьми, незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, податкового законодавства чи законодавства про транспорт;
3) його посадові особи не визнані Україною особами, що пов’язані з державою-агресором (державою-окупантом), та не є громадянами держави, визнаної Україною державою-агресором (державою-окупантом), не визнані у встановленому законом порядку винними у вчиненні злочину або неодноразовому вчиненні кримінальних проступків та/або неодноразовому вчиненні адміністративних правопорушень, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про працю, зокрема зобов’язань, визначених законодавством про охорону праці;
4) його посадові особи не визнані у встановленому законом порядку винними у вчиненні кримінального або адміністративного правопорушення, порушення вимог митного законодавства - у разі якщо здобувач ліцензії, ліцензіат має намір здійснювати (здійснює) перевезення вантажів залізничним транспортом у міжнародному сполученні.
4. Здобувач ліцензії, ліцензіат є таким, що має належний фінансовий стан, якщо він забезпечений фінансовими ресурсами для провадження діяльності залізничного перевізника протягом не менш як 12 місяців та для покриття ризиків, які можуть виникнути в результаті провадження діяльності залізничного перевізника, що підтверджують фінансова звітність та інші документи, визначені ліцензійними умовами.
Наявність значної (у розмірі, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня відповідного календарного року) та/або регулярної заборгованості із сплати податків, страхових внесків та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підставою вважати здобувача ліцензії, ліцензіата таким, що не має належного фінансового стану.
5. Для підтвердження професійної компетентності управлінського персоналу здобувач ліцензії, ліцензіат має надати визначені ліцензійними умовами документи, що підтверджують наявність в управлінського персоналу знань та/або досвіду, потрібних для здійснення безпечного та надійного операційного контролю за видом перевезень залізничним транспортом, зазначеним у ліцензії.
6. Форму документа, що підтверджує видачу ліцензії, що його видають на вимогу перевізника, але який не є обов’язковим, форму додатка до такого документа про забезпечення страхування відповідальності, а також порядок їх заповнення затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту.