1. Державне управління у сфері безпеки та інтероперабельності на залізничному транспорті здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом.
2. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері безпеки та інтероперабельності на залізничному транспорті належать:
1) спрямування та координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади для забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері безпеки на залізничному транспорті та з питань технічного регулювання у сфері залізничного транспорту;
2) затвердження:
Методів оцінювання відповідності вимогам безпеки руху на залізничному транспорті;
Порядку оцінювання ризиків на залізничному транспорті;
Порядку видачі, оновлення, поновлення, припинення дії сертифіката авторизації та сертифіката безпеки;
Порядку призначення суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу;
Порядку авторизації структурних підсистем залізничного транспорту для введення в експлуатацію (надання на ринку);
технічних специфікацій інтероперабельності;
Порядку підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки машиністів локомотивів / поїздів, складання іспитів, видачі, оновлення, призупинення, поновлення та припинення дії свідоцтва машиніста;
Порядку видачі, доповнення, обмеження сфери дії, призупинення, поновлення та припинення дії свідоцтва про визнання навчального центру, що здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації машиністів локомотивів / поїздів;
3) інші повноваження, визначені цим Законом та іншими законами України.
3. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту, належать:
1) забезпечення формування державної політики у сфері безпеки на залізничному транспорті та з питань технічного регулювання у сфері залізничного транспорту;
2) реалізація державної політики з питань міжнародного співробітництва у сфері безпеки на залізничному транспорті та технічного регулювання у сфері залізничного транспорту;
3) затвердження:
Положення про систему управління безпекою руху на залізничному транспорті;
Порядку підготовки та перевірки професійних знань працівників (крім машиністів), які виконують функції, пов’язані з рухом поїздів і маневровою роботою на коліях оператора інфраструктури, та керують навантаженням і кріпленням вантажів в/на рухомому складі, осіб, на яких покладено виконання завдань з питань транспортної безпеки;
Порядку продовження строку служби (експлуатації) рухомого складу;
строків продовження експлуатації рухомого складу;
Порядку проведення обов’язкових попередніх (під час прийняття на роботу) та періодичних (у період трудової діяльності), передрейсових (передзмінних) та післярейсових (післязмінних) медичних оглядів працівників залізничного транспорту;
Порядку забезпечення транспортної безпеки суб’єктами господарювання у сфері залізничного транспорту;
порядків ведення Реєстру залізничного рухомого складу, Реєстру інфраструктури залізничного транспорту, Реєстру виданих сертифікатів авторизації та сертифікатів безпеки, Реєстру виданих свідоцтв машиніста, Реєстру суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, Реєстру навчальних центрів;
4) інші повноваження, визначені цим Законом та іншими законами України.
4. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, належать:
1) реалізація державної політики у сфері безпеки на залізничному транспорті та з питань технічного регулювання у сфері залізничного транспорту;
2) ведення обліку та проведення аналізу причин виникнення подій, ведення обліку пожеж на залізничному транспорті;
3) видача ліцензій на право провадження видів господарської діяльності у сфері залізничного транспорту та здійснення контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов;
4) ведення Реєстру залізничного рухомого складу, Реєстру інфраструктури залізничного транспорту, Реєстру суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу;
5) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою та додержанням вимог законодавства на залізничному транспорті з підстав та в межах, визначених цим Законом, та відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";
6) здійснення контролю за забезпеченням транспортної безпеки суб’єктами господарювання у сфері залізничного транспорту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту;
7) видача, оновлення, поновлення та припинення дії сертифікатів авторизації та сертифікатів безпеки, ведення Реєстру виданих сертифікатів авторизації та сертифікатів безпеки;
8) здійснення контролю за функціонуванням системи управління безпекою руху, впровадженої перевізником, оператором інфраструктури, оператором під’їзної колії;
9) видача, оновлення, поновлення, призупинення та припинення дії свідоцтв машиніста та ведення Реєстру виданих свідоцтв машиніста;
10) організація проведення іспитів кандидатів у машиністи, машиністів на відповідність загальній професійній компетентності;
11) авторизація структурних підсистем залізничного транспорту для введення в експлуатацію (надання на ринку);
12) складання та оприлюднення щорічного звіту з безпеки на залізничному транспорті;
13) видача, поновлення, призупинення та припинення дії свідоцтв про призначення суб’єкта, відповідального за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, розширення та скорочення сфери призначення суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування;
14) видача, доповнення, обмеження сфери дії, призупинення, поновлення та припинення дії свідоцтв про визнання навчального центру, що здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації машиністів локомотивів / поїздів, ведення Реєстру навчальних центрів;
15) забезпечення здійснення визначених законодавством заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на залізничному транспорті, своєчасного реагування на такі ситуації та ліквідації їх наслідків;
16) інші повноваження, визначені цим Законом та іншими законами України.
5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, має право:
1) отримувати інформацію, необхідну для належного виконання повноважень, визначених цим Законом або іншими актами законодавства, від суб’єктів владних повноважень, суб’єктів господарювання, яких охоплює дія цього Закону, на підставі та в порядку, що їх визначено законодавством;
2) здійснювати заходи державного нагляду (контролю) у формі планових та позапланових перевірок щодо функціонування систем управління безпекою руху з підстав та в межах, визначених цим Законом, та відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";
3) притягати суб’єктів господарювання у сфері залізничного транспорту за невиконання обов’язків, визначених цим Законом та іншими актами законодавства, до відповідальності, встановленої законодавством;
4) встановлювати заборону експлуатації рухомого складу, що створює загрозу безпеці руху, життю чи здоров’ю людей, довкіллю, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з питань безпеки руху, через видачу приписів відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (до усунення обставин, що були підставою для видачі відповідного припису);
5) тимчасово зупиняти рух рухомого складу, встановлювати заборону або обмеження експлуатації інфраструктурної мережі, окремих її дільниць або об’єктів у разі наявності загрози безпеці руху, життю чи здоров’ю людей, довкіллю, порушення вимог нормативно-правових актів з питань безпеки руху через видачу розпоряджень відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (до усунення обставин, що були підставою для видачі відповідного розпорядження);
6) здійснювати міжнародне співробітництво в межах повноважень та в порядку, визначеному законом.
6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, у процесі ухвалення рішень є незалежним від будь-якого перевізника, оператора інфраструктури, оператора під’їзної колії, будь-якої іншої фізичної чи юридичної особи, яка звертається до нього за отриманням публічних послуг, визначених цим Законом.
Втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших фізичних чи юридичних осіб у діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, заборонено, крім випадків, визначених законом.
Будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення, не визначені законом, державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших фізичних чи юридичних осіб центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, чи його працівникам щодо організації його діяльності чи безпосереднього здійснення ним повноважень, визначених цим Законом, є неправомірними та не підлягають виконанню. У разі отримання такої вказівки, вимоги, доручення працівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, протягом трьох робочих днів з дня отримання письмово інформує про це керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, або особу, яка згідно із законом виконує його обов’язки.
7. Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, інших центральних органів виконавчої влади, які в межах повноважень здійснюють державне управління у сфері залізничного транспорту, можуть бути оскаржені в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", та/або в судовому порядку.