1. Суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування, призначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту.
Вимоги до суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування, порядок видачі, призупинення, поновлення та припинення дії свідоцтва про призначення суб’єкта, відповідального за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу (далі - свідоцтво про призначення), розширення та скорочення сфери призначення, форми свідоцтва про призначення, заяв про призначення, про видачу (поновлення, припинення дії) свідоцтва про призначення (далі - заява про призначення), про розширення або скорочення сфери призначення суб’єкта, відповідального за технічне обслуговування, визначає Порядок призначення суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу (далі - Порядок призначення суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування), затверджений Кабінетом Міністрів України.
2. Суб’єкт господарювання може бути призначений суб’єктом, відповідальним за технічне обслуговування, за умови що він:
1) є юридичною особою - резидентом України безвідносно до форми власності;
2) має основні засоби та матеріально-технічну базу, необхідні для виконання функцій з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу, організаційну структуру та кваліфікований персонал, достатній для виконання обсягів робіт з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу, що відповідають вимогам, визначеним Порядком призначення суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування;
3) має технічну та/або юридичну можливість доступу (має доступ або уклав договір про отримання такого доступу в майбутньому, але не пізніше дня початку здійснення функцій з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу) до інформації, яку містить Реєстр залізничного рухомого складу;
4) має юридичні та/або технічні можливості вилучення рухомого складу для проведення технічного обслуговування та ремонту і повернення його до роботи.
3. Суб’єкт господарювання, що претендує на призначення суб’єктом, відповідальним за технічне обслуговування (далі у цій статті - заявник), подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, разом із супровідним листом:
1) заяву про призначення за встановленою формою;
2) опис функцій з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу з урахуванням типів рухомого складу, щодо яких заявник заявляє про свою компетентність;
3) документи, що підтверджують право власності або оренди на виробниче приміщення та матеріально-технічну базу (за відсутності відповідних відомостей у національних електронних інформаційних ресурсах);
4) документи, що підтверджують кваліфікацію персоналу щодо функцій з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу і типів рухомого складу;
5) технічний файл, що містить технічну документацію, та файл опису технічного обслуговування та ремонту рухомого складу;
6) документ, що підтверджує можливість доступу заявника до інформації, що міститься в Реєстрі залізничного рухомого складу;
7) затверджену систему технічного обслуговування та ремонту рухомого складу, включно з оцінюванням ризиків, та декларацію з оцінювання ризиків;
8) копії договорів (за потреби), укладених з іншими суб’єктами господарювання про виконання функцій з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу, визначених пунктами 2-4 частини другої статті 20 цього Закону, або їх частини.
Копії документів засвідчують власноручним підписом або кваліфікованим електронним підписом керівника заявника чи уповноваженої особи заявника.
У разі неподання заявником усіх документів, необхідних для призначення суб’єктом, відповідальним за технічне обслуговування, або порушення вимог цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, залишає заяву про призначення без руху та надсилає заявнику відповідне повідомлення згідно із Законом України "Про адміністративну процедуру". У разі неусунення недоліків у порядку та строк, що визначені Законом України "Про адміністративну процедуру", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, ухвалює рішення про відмову у видачі свідоцтва про призначення та надсилає заявнику відповідне повідомлення із зазначенням підстави відмови.
4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, протягом 120 календарних днів з дня одержання заяви про призначення та доданих до неї документів за результатами аналізу поданих документів та виїзної перевірки заявника на відповідність вимогам, визначеним Порядком призначення суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування, ухвалює рішення про призначення заявника суб’єктом, відповідальним за технічне обслуговування, яке оформлює наказом, та видає заявнику свідоцтво про призначення або рішення про відмову у видачі свідоцтва про призначення. У разі прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва про призначення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, надсилає заявнику відповідне повідомлення із зазначенням підстави відмови.
5. Інформація про суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування, підлягає внесенню до Реєстру суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту.
Порядок ведення Реєстру суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту.
6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, присвоює призначеному суб’єкту, відповідальному за технічне обслуговування, ідентифікаційний номер, який зазначають у Реєстрі суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу. Посилання на Реєстр суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, розміщують на вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту.
Кожному призначеному суб’єкту, відповідальному за технічне обслуговування, присвоюють один ідентифікаційний номер безвідносно до того, видають суб’єкту нове свідоцтво про призначення чи дію виданого свідоцтва про призначення такого суб’єкта було припинено.
7. У свідоцтві про призначення зазначають:
1) найменування та місцезнаходження суб’єкта, відповідального за технічне обслуговування, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) ідентифікаційний номер суб’єкта, відповідального за технічне обслуговування;
3) обсяг сфери призначення суб’єкта, відповідального за технічне обслуговування, щодо типів рухомого складу.
8. Свідоцтво про призначення видають строком на п’ять років з дня ухвалення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту. Інформацію про це вносять до Реєстру суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу.
За видачу свідоцтва про призначення на здійснення всіх функцій, визначених пунктами 1-4 частини другої статті 20 цього Закону, справляють плату у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому видають свідоцтво про призначення.
За видачу свідоцтва про призначення на здійснення окремих функцій, визначених пунктами 1-3 частини другої статті 20 цього Закону, справляють плату у розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому надають свідоцтво про призначення, за кожну з таких функцій.
За видачу свідоцтва про призначення на здійснення функції, визначеної пунктом 4 частини другої статті 20 цього Закону, справляють плату у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому видають свідоцтво про призначення.
9. Підставами для відмови у видачі свідоцтва про призначення є:
1) неусунення недоліків, зазначених у повідомленні про залишення заяви про призначення без руху, у порядку та строк, що визначені Законом України "Про адміністративну процедуру";
2) виявлення в поданих документах недостовірних відомостей (крім технічних помилок);
3) встановлення за результатами перевірки заявника невідповідності вимогам до основних засобів та матеріально-технічної бази, а також до персоналу, задіяного у технічному обслуговуванні та ремонті рухомого складу;
4) відмова заявника або суб’єкта господарювання, з яким заявник співпрацює з питання виконання функцій, визначених пунктами 2-4 частини другої статті 20 цього Закону, у допуску уповноважених осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, та/або фахівців, залучених ним до проведення перевірки такого заявника (суб’єкта), або ненадання заявником документів для перевірки, про що уповноважені особи, які проводять перевірку, склали акт;
5) невідповідність заявника іншим вимогам частини другої цієї статті.
У разі усунення заявником причин, що стали підставою для відмови у видачі свідоцтва про призначення, йому видають свідоцтво про призначення у порядку та строк, що визначені частиною четвертою цієї статті.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, залишає заяву про призначення, подану з порушенням зазначеного строку, без розгляду, про що повідомляє заявника не пізніше 10 робочих днів з дня надходження заяви та доданих документів.
10. Розширення сфери призначення суб’єкта, відповідального за технічне обслуговування, щодо типів рухомого складу здійснюють у порядку та строки, визначені цією статтею для видачі або відмови у видачі свідоцтва про призначення, з урахуванням таких особливостей:
1) призначений суб’єкт, відповідальний за технічне обслуговування, подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, заяву про розширення сфери призначення за формою, визначеною Порядком призначення суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування;
2) опис сфери призначення охоплює всі типи рухомого складу з урахуванням заявленого розширення сфери призначення;
3) документи, визначені частиною третьою цієї статті, стосуються лише розширення сфери призначення.
У разі ухвалення рішення про розширення сфери призначення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, видає наказ про розширення сфери призначення та видає призначеному суб’єкту, відповідальному за технічне обслуговування, свідоцтво про призначення із змінами, пов’язаними з розширенням сфери призначення.
За розширення сфери призначення та видачу свідоцтва про призначення із змінами, пов’язаними з розширенням сфери призначення, справляють плату у розмірі плати за видачу свідоцтва про призначення на виконання відповідних функцій з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу, яких стосується розширення сфери призначення, визначеної частиною восьмою цієї статті.