1. Оператор інфраструктури, оператор під’їзної колії (якщо на під’їзну колію може бути здійснено вихід тягового рухомого складу, експлуатацію якого здійснюють також на залізничних коліях загального користування), суб’єкт господарювання, відповідальний за технічне обслуговування, перевізник, виробник залізничної продукції зобов’язаний запровадити процедуру оцінювання ризиків, а також відповідно до законодавства призначити посадову особу (осіб) або утворити у складі своєї адміністрації структурний підрозділ (підрозділи), відповідальний за управління ризиками, зокрема за оцінювання ризиків.
2. Суб’єкт, визначений частиною першою цієї статті, відповідно до Порядку оцінювання ризиків на залізничному транспорті, затвердженому Кабінетом Міністрів України (далі - Порядок оцінювання ризиків) та з урахуванням Методів оцінювання відповідності вимогам безпеки руху на залізничному транспорті складає декларацію про оцінювання ризиків, яка засвідчує, що всі ідентифіковані небезпеки та пов’язані з ними ризики контролюються на прийнятному рівні.
3. Суб’єкт, визначений частиною першою цієї статті, зобов’язаний проходити зовнішнє оцінювання ризиків у таких випадках:
1) для видачі, поновлення або оновлення сертифіката авторизації;
2) для видачі, поновлення або оновлення сертифіката безпеки;
3) для авторизації структурних підсистем залізничного транспорту для введення в експлуатацію (надання на ринку);
4) для призначення суб’єкта, відповідального за технічне обслуговування, або розширення сфери його призначення;
5) в інших випадках, визначених цим Законом, якщо такий суб’єкт здійснює істотні зміни однієї чи кількох підсистем залізничного транспорту або системи залізничного транспорту загалом.
4. Суб’єкт, визначений частиною першою цієї статті, з урахуванням критеріїв, визначених Порядком оцінювання ризиків, самостійно ухвалює рішення про те, чи є зміна системи залізничного транспорту або однієї чи кількох підсистем залізничного транспорту істотною.
У разі якщо суб’єкт, визначений частиною першою цієї статті, ухвалив рішення, що здійснена зміна не впливає на безпеку системи (підсистеми) залізничного транспорту або є неістотною, він здійснює оцінювання ризиків самостійно та зобов’язаний зберігати документацію щодо системи оцінювання ризиків для підтвердження обґрунтування свого рішення.
5. Зовнішнє оцінювання ризиків здійснюють інспекційні органи, акредитовані відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" як третя незалежна сторона, сфера акредитації яких охоплює роботи з оцінювання ризиків відповідно до Порядку оцінювання ризиків (далі - інспекційні органи), на підставі заяви суб’єкта, визначеного частиною першою цієї статті, поданої за формою, визначеною Порядком оцінювання ризиків. Моніторинг дотримання інспекційними органами вимог щодо зовнішнього оцінювання ризиків здійснює національний орган України з акредитації відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".
Зовнішнє оцінювання ризиків є платною послугою. Порядок надання та розмір плати за надання такої послуги визначає Порядок оцінювання ризиків.
За результатами оцінювання ризиків інспекційний орган протягом 60 календарних днів з дня отримання заяви суб’єкта, визначеного частиною першою цієї статті, про зовнішнє оцінювання ризиків надає такому суб’єкту звіт про оцінювання ризиків із зазначенням рівня прийнятності кожного з оцінених ризиків.
6. Суб’єкт, визначений частиною першою цієї статті, несе відповідальність за визначення того, яким чином він враховує висновки звіту про оцінювання ризиків у своїй подальшій діяльності, що була предметом такого оцінювання.
У разі отримання звіту з оцінювання ризиків, в якому визначено неприйнятний рівень ризиків, суб’єкт, визначений частиною першою цієї статті, може вжити додаткових заходів для управління ризиками та звернутися за здійсненням повторного зовнішнього оцінювання ризиків відповідно до Порядку оцінювання ризиків.
7. У разі незгоди із звітом про оцінюванням ризиків або його частиною суб’єкт, визначений частиною першою цієї статті, подає письмові заперечення протягом 10 календарних днів з дня отримання звіту про оцінювання ризиків. Інспекційний орган розглядає такі заперечення протягом 30 календарних днів з дня отримання письмових заперечень. За результатами розгляду заперечень інспекційний орган ухвалює одне з таких рішень:
1) внести зміни до звіту про оцінювання ризиків;
2) залишити звіт про оцінювання ризиків без змін;
3) здійснити додаткове оцінювання ризиків у частині, в якій суб’єкт, визначений частиною першою цієї статті, подав заперечення, за результатами якого скласти новий звіт про оцінювання ризиків.
Критерії визначення прийнятності ризиків, вимоги до форми і змісту звіту про оцінювання ризиків та процедуру розгляду заперечень визначає Порядок оцінювання ризиків.
8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, має право запитувати у суб’єктів, визначених частиною першою цієї статті, документацію щодо системи управління ризиками, зокрема звіти про оцінювання ризиків, під час здійснення контролю за функціонуванням систем управління безпекою руху, визначеного цим Законом.