Ст. 22. Створення комерційних банків

Про банки і банківську діяльність · порівняння редакції від 1993-04-26 з редакцією від 1993-05-13

Абзаців змінено: 1, вилучено: 0, додано: 0, без змін: 19.

Комерційні банки різних видів і форм власності створюються на акціонерних або пайових засадах.

( Дію частини другої статті 22 зупинено в частині розміру частки державного майна у статутному фонді комерційного банку згідно з Декретом N 45-93 від 30.04.93 ) Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційних банків можуть бути юридичні та фізичні особи, за винятком Рад народних депутатів усіх рівнів, їх виконавчих органів, політичних і профспілкових організацій, спілок і партій, громадських фондів комерційних банків. Частка будь-кого із засновників, акціонерів (учасників) не повинна перевищувати 35 процентів статутного фонду комерційного банку. ( Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно з Декретом N 38-93 від 26.04.93 )

Реєстрація комерційного банку здійснюється на підставі таких документів:

заяви про реєстрацію;

установчих документів: установчого договору, статуту банку, протоколу про прийняття статуту та призначення керівних органів банку;

економічного обгрунтування;

висновку аудиторської організації про фінансовий стан засновників банку;

відомостей про професійну придатність керівників (голови та головного бухгалтера) банку, рекомендованих засновниками.

Реєстрація здійснюється у місячний строк з моменту одержання заяви та всіх документів, передбачених цією статтею.

У разі перевищення Національним банком строку, зазначеного для реєстрації, він сплачує засновникам комерційного банку штраф у розмірі 0,01 процента оголошеного статутного фонду комерційного банку за кожний день зволікання.

Національний банк може відмовити в реєстрації комерційного банку у разі порушення порядку створення банку, невідповідності його статуту та інших установчих документів законодавству республіки, незадовільного фінансового стану засновників, що загрожує інтересам кредиторів банку, а також у разі професійної непридатності рекомендованого керівництва.

Рішення про відмову в реєстрації комерційного банку може бути оскаржено у судовому порядку.

Комерційні банки зобов'язані в місячний строк повідомляти Національному банку про зміни, що вносяться до установчих документів, з поданням нотаріально завірених копій змінених документів.

Для реєстрації банків інших держав, їх філіалів, банків з участю іноземного капіталу додатково до документів, зазначених у цій статті, подаються легалізовані в установленому порядку документи:

а) іноземними юридичними особами:

рішення іноземного засновника (учасника) про створення банку або відкриття філіалу на території України;

письмова згода контрольного органу держави, на території якої розташований банк, коли це передбачено законодавством відповідної держави;

б) іноземними громадянами:

підтвердження першокласного банку про платоспроможність громадянина;

рекомендації не менш двох іноземних юридичних осіб або громадян з відомою платоспроможністю.

Закреслене — текст редакції від 1993-04-26, підкреслене — текст редакції від 1993-05-13. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1993-04-26 або 1993-05-13.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.